- Сергію Михайловичу, яка подія у цьому році стала найбільш знаковою у житті головного медичного закладу Бурштина?
- Перш за все ми дуже вдячні міській раді та міському голові за те, що ми є містом обласного підпорядкування. Якби цього не було зроблено, то такої лікарні, яка є зараз, її просто б не існувало. Якщо аналізувати попередні роки, то ми завжди в районі були десь на другому плані, мали статус такого собі нижчого рівня. Це передусім було відчутно у фінансуванні, бо районний центр спершу думає про себе, а вже тоді про інших. За останні 15 років жодного разу з району не було виділено коштів на капітальний ремонт, обладнання, інвентар. Все що було придбано, це або від облдержадміністрації рентгенапарт, та ще деяке обладнання нам подарували різні політичні сили. Разом із зміною статусу міста наша лікарня отримала чимало позитивних аспектів. Скажімо бюджет лікарні на 2015 рік склав 15 млн.  гривень з них субвенція з державного бюджету на 15-ти тисячне населення міста склала 10 млн. гривень і відповідно 5 млн. додали з бюджету Бурштина. Сьогодні ми працюємо безпосередньо із обласним управлінням охорони здоров’я, це значно спростило нам роботу. Хоча говорити про якісь конкретні результати ще зарано, проте позитивна динаміка уже прослідковується. Загалом наша лікарня ніколи не пасла задніх, будучи у складі Галицького району намагалися показувати у нашій роботі якнайкращий результат.

- Яких позитивних зміни в лікарні завдяки зміні статусу очікуєте?
- Одним із позитивних досягнень зміни статусу, це те що нам вдалося зберегти лікарню у такому вигляді як вона є, інакше нас чекала б доля Більшівців, де із повноцінної лікарні залишилась лиш поліклініка з невеличкою кількістю медперсоналу. Більше того, ми маємо досить непогану перспективу на майбутнє, яка тісно пов’язана із адміністративною реформою, що впроваджується в Україні. Об’єднання громад з містом Бурштином, а це сумарно десь 25 тисяч населення, дасть можливість створення сімейних дільниць. Скажімо у селі Дем’янів, де майже дві тисячі населення, буде можливість зробити повноцінну амбулаторію загальної практики та сімейної медицини, щоб лікар був там завжди на місці. Такі ж амбулаторії потрібно буде створювати в усіх населених пунктах, де чисельність населення є 1500 чоловік та більше. Це відповідно й нові робочі місця для молодих спеціалістів, та якісніше медичне обслуговування.

- Чи буде у майбутньому розширення штату, збільшення стаціонару? 
- Збільшення спеціалістів у майбутньому думаю буде, а от збільшувати стаціонар, як на мене, не варто, адже ми не повинні відштовхуватись від кількості ліжок, а від кількості хворих. У цьому аспекті досить важливим є впровадження медичної реформи, згідно якої за хворим «йтимуть» гроші. Бо наразі нам не вигідно лікувати іногородніх хворих. Бо кошти, які є у бюджеті лікарні, виділені на обслуговування мешканців міста. Як приклад, скажімо днями привезла нам швидка важкого хворого з Поділля, який мав би обслуговуватись в Галицькій центральній районній лікарні, але до нас було ближче. Людина була в критичному стані, наші хірурги оперували цілу ніч. Відповідно на це були витрачені кошти міста, а не села Поділля і не Галицького району. Не прийняти також не могли, бо у момент коли йде мова про людське життя, вчасне надання медичних послуг, лікар має виконувати свій прямий обов’язок, про фінансування тоді ніхто не думає. І такі випадки є непоодинокі. Ось чому так важливо впровадження медичної реформи, бо коли з того чи іншого місцевого бюджету на кожну людину будуть виділені певні кошти, вони йтимуть в такому випадку саме на той медичний заклад, який людина обрала собі для лікування. Тоді й буде видно хто як працює, де є якісніші послуги. Це буде дуже важливим стимулом для кожного медичного закладу працювати якнайкраще, аби пацієнт обирав саме їх.
- Чи отримуєте ви з району субвенцію, яку обіцяли надати для лікування жителів навколишніх сіл?

- Обіцяна субвенція з Галицького району, обіцяною і залишилась. За найпершими розрахунками на Бурштинську лікарню у вигляді субвенції на лікування хворих із сіл так званого бурштинського куща мали надати понад 4 млн. гривень, далі перерахували на 2 млн. 400 тис. гривень, згодом знову зменшили – 1 млн. 200 тис., нарешті зі всього пообіцяли 600 тисяч, а в результаті ми отримали 100 тисяч і більше нічого не надходить. Важливо, що ми людей, попри все, обслуговуємо, а районний бюджет своїх зобов’язань не виконує. Ситуація виникла не цілком нормальна, бо Галицька центральна районна лікарня має кошти на обслуговування людей із цих населених пунктів, а ми змушені обслуговувати за рахунок міських коштів.
-Якою на сьогодні є співпраця з компанією ДТЕК, адже відомо що у попередні роки вона давала чималу фінансову підтримку лікарні?
- Ми маємо тісну співпрацю із компанією ДТЕК, яка надає кошти на ремонт, придбання обладнання, проводить заходи по енергозбереженню, тобто заміна усіх старих вікон на сучасні пластикові. Наш медичний заклад є одним із пріоритетних у процесі розвитку міста його інфраструктури, за це вдячні міській раді та депутатському корпусу. 
- Яка ситуація із технічним забезпеченням лікарні, що нового вдалося придбати?

- Чимось новим у технічному забезпеченні лікарні похвалитися у цьому році не можемо. Більше було придбано два роки тому, зокрема це новий лапароскоп, навколодихальний апарат, монітори та інше. У минулому році нажаль кошти, які компанією ДТЕК були передбачені на придбання медичного обладнання були перенаправлені на розвиток індустріального парку у Бурштині. Але цьогоріч компанією ДТЕК було виділено 700 тисяч, а також компенсують минулорічні 600 тисяч, ще трошки додадуть і як результат 1 млн. 800 тис. гривень будуть спрямовані на придбання медичного обладнання. Катастрофічна ситуація зараз із автоклавами – усі вийшли із ладу. Останній, який ще трохи працював, днями зірвався, зрештою техніка, яка пропрацювала понад 40 років просто себе вижила. Його заміну планували ще у минулому році, коли вартість одного складала близько 50 тис. гривень, цього року такий коштує 100 тисяч. Лікарня для належної роботи потребує два автоклави. Тому маємо придбати їх якнайшвидше, якщо коштів не знайдемо, то змушені будемо брати у кредит. Наразі наші хірурги не можуть робити операцій, але й тут поки виходимо із ситуації – купуємо одноразовий стерильний операційний розхідний матеріал, вартість одного такого набору 450-500 гривень. Ще одне питання, щодо технічного забезпечення, яке також є на часі, це – рентгенапарт. Для міста потрібен хороший, великий, потужний, сучасний, цифровий рентгенапарат. Вартість такого складає приблизно 2, 5 млн. гривень. Розумію, що це питання не є одного дня, але знову ж таки, сподіваюся на реформу, на це об’єднання громад, адже на їх розвиток в області виділено понад 170 млн. гривень. Тому пропонуватимемо громаді частину коштів, яку отримає, спрямувати саме на придбання сучасного рентгенапарату, але не такого китайського, як подарував свого часу нам Михайло Вишиванюк, бо він трохи попрацював і поламався.
- Якими господарськими питаннями сьогодні живе лікарня, адже попри медичне обслуговування, лікарня має бути затишною та зручною для пацієнтів?

- Щодо господарчих питань, то тут маємо також одну досить важливу проблему, яку слід якомога швидше вирішувати - це ремонт тепловодопостачання та енергопостачання. Бурштинській лікарні у 2016-му виповниться 50 років, відповідно уся внутрішня тепломережа, усі труби є застарілими. Частково ми їх ремонтували, щось замінювали, але повноцінного капітального ремонту не було, відповідно як і коштів на нього. Практично система теплопостачання прийшла в повну непридатність. Сьогодні потрібно 160 тисяч гривень тільки на закупівлю труб. Коли проводилось компресування у нас не витримали заслінки і, як результат, численні пориви труб. Але це добре, що так сталося зараз, у літній період, було б гірше коли б це сталося взимку, тоді б лікарня просто  не змогла функціонувати, та й проводити якісь роботи сьогодні значно легше, аніж у холодний період року. Знову ж таки мусимо терміново на це шукати кошти, разом із роботою це 300 тис. гривень. Хоча частково роботу уже розпочали, наразі відновлюємо водопостачання, за власні кошти придбали зварювальний апарат, на якому працюють наші ж люди. Але повністю зробити все самостійно не зможемо, тому сподіваємось на допомогу комунального підприємства «Житловик» та міської ради. Також ми висунули пропозицію на стратегію розвитку міста 2016 - 2017 років - провести повноцінний аудит всієї системи тепловодопостачання лікарні і закласти 5 чи 6 млн. гривень, аби повністю переробити теплопостачання Бурштинської міської лікарні. Потрібно поставити теплообмінники, щоби вода, яка йде з міста, до нас не заходила. Такі теплообмінники мали б бути по кожному відділі окремо, аби мати змогу регулювати температуру, скажімо у пологовому відділені має бути 25 градусів, а в інших відділеннях могло б бути десь 19 градусів. Це б дало можливість значно економити, а також бути впевненими, що наступні 50 років в лікарні буде тепло.
- Яка сьогодні ситуація із кадровими питаннями, чи багато у вас працівників пенсійного віку? Якою є оплата праці?
- У нас, на жаль, є кадрова проблема, йде зміна поколінь, тому є багато працівників пенсійного віку. Але навчити лікаря хорошого, фахового не так вже й просто, для цього потрібен час. У нас чомусь так склалося, що маємо покоління добрих молодих лікарів, майже немає серединки, тобто лікарів середнього віку, і чимало старших, тобто передпенсійного або вже пенсійного віку. Але ось цю кадрову проблему вбачаю передусім у неналежній оплаті праці. Адже саме це покоління середнього віку, яке вже має досвід і ще досить багато енергії до праці, шукає можливості вищого заробітку за кордоном, аби дати собі та своїм дітям можливість жити краще. Сьогодні заробітна плата молодого лікаря приблизно 1600 гривень з них, враховуючи усі податки, отримує 1300 гривень, у лікаря зі стажем – 2-2,5 тис. гривень, головний лікар отримує до 4 тис. гривень. Аби хоч якось покращити фінансове становище наших працівників, було запроваджено оплату за нічне чергування. Вважаю що люди працюють завдяки ентузіазму, та любові до своєї професії, бо за такі зарплати вижити у наш час дуже важко. Тому завдання нашої держави зробити такі умови, дати такі зарплати, аби наші фахівці не залишали Україну, інші ж поверталися додому і могли тут працювати і достойно жити.
- Відомо, що у лікарні діє благодійний фонд, тому цікаво на що саме витрачаєте зібрані кошти?
- Благодійний фонд Бурштинської міської лікарні було створено чотири роки назад за рекомендацією компанії ДТЕК, тому що кошти, якими компанія допомагає, потрапляючи на рахунок лікарні відповідно потрапляли би на казначейський рахунок, далі у державний бюджет і за них щось зробити було б важко, тай чи взагалі вони дійшли б до нас. У благодійний фонд, окрім ДТЕК, свої внески добровільно дають й наші пацієнти. Цей фонд має наглядову раду, яка вирішує куди саме спрямовувати зібрані кошти. Здебільшого за гроші фонду закуповуються розхідні матеріали, серед яких рентгенплівка, флюроплівка, проявник, дизинфікуючі препарати, також намагаємось частину коштів спрямувати на різні ремонтні роботи.
- Чи маєте можливість співпрацювати із клініками закордоном, переймати досвід їхньої роботи?
- Так у нас налагоджена тісна співпраця із польськими та німецькими клініками. Ми заключили договір із Рацібожським медичним центром про співпрацю та стажування наших медиків. Знаєте, директор цього центру Роман Гнот, розповів, що колись як тільки прийшов працювати, то мав зарплату 14 доларів, а сьогодні його лікарі тільки за нічне чергування отримують по 800 злотих. Він сказав, таку просту річ: «Поки у вас держава не визначиться хто за медичні послуги має платити, доти медицини не буде!». Безплатної медицини не буває, хтось мусить платити: або держава з бюджету, але як відомо вона не може цього зробити, бо грошей завжди не стає, або витрати на медицину має покривати страховий фонд, як це є у всіх розвинутих європейських державах, або – людина з власної кишені. Більше платити нікому. Також ми співпрацюємо з різними українськими клініками, зокрема з національним інститутом серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, національною медичною академією імені Платона Шупика, національною дитячою спеціалізованою лікарнею «ОХМАТДИТ». За допомогою телемедицини ми маємо змогу отримати фахові консультації медичних світил України та Європи.
- До Дня професійного свята, щоб хотіли побажати своєму медичному колективу та усім, хто так чи інакше причетний до медичної галузі?
- Незважаючи на усі труднощі, медичний персонал Бурштинської міської лікарні працює самовіддано, хоча їхня праця сьогодні належно не оцінена. Приємно, що маємо значно більше подяк аніж скарг. Своєму великому медичному колективу бажаю передусім міцного здоров’я, аби їхня титанічна праця була належно пошанована не тільки людьми, яким надали допомогу, але й на державному рівні. Аби у нашій Україні нарешті настала довгоочікувана перемога над окупантом, аби українські лікарі набиралися досвіду і практики у мирний і спокійний час, а не під кулями, дивлячись на страшні рани, біль і відчай, що приносить з собою війна. Зичу добра і злагоди у кожну домівку, і як то у нас в народі кажуть: від нині року дочекати. 
Надія Польова