Як і обіцяли минулого четверга (ми писали в минулому номері) представники профспілки КП «Житловик» зібралися цього вівторка на чергове засідання щоб заслухати звіт та пояснення керівників підприємства та представників від міської ради щодо ситуації, яка сталася на підприємстві з виплати заробітної плати та зняття індексації.  
Попри обіцянки зібрати збори біля адмінкорпусу КП «Житловик», члени конференції зібралися у Будинку культури імені Тараса Шевченка. 
Головуючий на засіданні начальник ВКГ Юрій Угрюмов, після оголошення порядку денного дав слово начальнику КП «Житловик»  Віктору Марчуку. 
Як зазначив Віктор Іванович, «ситуація, що склалася сьогодні була майже кожного року але в попередні роки ці питання вдавалося вирішувати. Цього року набагато важче. І про це я розповідав під час засідання профкому ще 26 серпня. Я вважав, що ті люди, які були на засіданні - а їх було більше 50 чоловік - зможуть донести до усіх працівників підприємства мої слова. Проте цього не сталося і тому ми маємо сьогодні повний зал людей. Я від зборів, які відбулися у четвер не ухилявся і всі ви добре про це знаєте.»
Далі керівник вчергове розповів про ситуацію на підприємстві та про те, що робиться для виправлення ситуації. Наголосив на тому, що вперше в 2014-му році КП «Житловик» повністю розрахувався з Бурштинською ТЕС за закуплену за рік теплову енергію, а загалом підприємство продовжує закривати борги за минулі роки і працює зі станцією згідно мирових угод. 
За словами Віктора Івановича, дефіцит коштів сьогодні стався через низький відсоток відшкодування тарифів населенням та через зростання цін на паливно-мастильні матеріали, електрику та інші складові. Також у роки нинішньої каденції мілької влади підприємство освоювало близько 5 мільйонів гривень щороку за виконання різних робіт по місту, в тому числі і екологічних коштів. У цьому році ця сума складає всього мільйон.
«Великою проблемою для вісх підприємств в Україні є індексація, яка була призупинена на підприємстві вже за липень. Це не правильно, але це вимушений крок. Зараз вам виплатити все - не реально, але ми стараємося, ми знаходимо кошти, ми щось виплачуємо і ви це бачите. Коли виплатимо всю суму - не знаю, але повірте, часи були й гірші» - зазначив керівник.
Присутні у залі чемно вислухали Віктора Івановича і розпочалося обговорення. Заптували директора і про відпускні і про рівень зарплати простих робочих, про списання боргів, про черговість виплати зарплати працівникам підприємства та багато іншого.
Керівники підприємства почергово вставали і давали відповіді. За міську раду відповідав заступник голови Володимир Гулик та начальник юридичного відділу Володимир Данилюк. За КП, окрім директора, відповідали головний бухгалтер, економіст та юрист. Відповіді, які когось задовільняли, а комусь давали ще більше азарту до критики. Відповіді, які слухав цілий зал і усім,кому хотів, вже про них розповів. Тому хотілося б десь зосередитись на іншому. На фактах.
А факти є наступні:
1. Люди вимагають заробітної плати і це нормально.
В час, коли населення за два місяці зубожіло в три рази, кожна копійка є на рахунку. Тим паче, що не такі вже і великі зарплати на підприємстві. Тому працівники КП часто не можуть розрахуватися за надані своїм же підприємством послуги, створюючи замкнуте коло. Низький рівень розрахунків узагалі по місту довів до того, що борг за надані послуги підприємством населенню складає більше чотирьох мільйонів гривень.
2. Тарифи у місті є низькі і подекуди рівень відшкодування населенням послуг знаходиться на рівні 50%.
Тарифи підприємству затверджують депутати міської ради. Але не завжди депутати, розуміючи, що ще більше затягують фінансовий зашморг на шиї населення, погоджуються з цим прийняттям. Натомість складові тарифу (електроенергія, паливно-мастильні матеріали та й навіть рівень мінімальної зарплати) значно виросли. Тому підприємство апріорі несе збитики навіть тоді, коли населення розраховується за послуги вчасно і в повному обсязі. Компенсацію за цю різницю мали б закладати в міський бюджет, але чомусь у Бурштині цього не роблять. Минулими роками все це відшкодовував в кінці року державний бюджет, але в цьому році таких планів держава наразі не має. 
3. Ситуація дійшла до критичної межі.
На минулій сесії депутати виділили для КП «Житловик» чергових 280 тисяч (на виконання робіт). Проте цієї суми навряд чи вистачить на оплату працівникам підприємства хоча б за місяць. В міському бюджеті також 5-мільйонна дірка (про це пише на 2 стор.) тому повністю дофінансувати підприємтсво наразі не вийде. 
Як вийде керівництво КП з цієї ситуації, що вирішать депутати на сесії, яка на час прочитання вами цього матеріалу вже  відбулася і чи погодяться з пропозиціями комунальники - будемо писати в наступному номері. Але, як говорять у одному відомому анекдоті, «вихід є навіть тоді, коли його немає».
4. Галузь потребує змін. 
Знову почну з тарифів, які не хочуть підвищувати аргументуючи низьку платоспроможність бурштинців.  Чому? Тому що за нинішніх умов на підприємстві підвищення тарифів - єдиний реальний крок до покращення ситуації. Як зазначив на зборах менеджер ДТЕК Володимир Печерський, у Славутичі, де він колись працював директором КП, зарплати майже такі, як і в Бурштині, проте у нашому місті тарифи втричі нижчі. То як має вижити підприємство? Звідки взяти гроші людям на зарплату?
Тепер про зміни. Уряд у липні прийняв постанову, що якщо до липня 2016 року у кожному будинку не буде створено ОСББ, то будинку назначать управителя від міської влади, котрий буде займатися всією його комуналкою. В тому числі і укладати договори з обслуговуючими установами.  Як то воно буде до липня, ще не відомо, але де гарантія, що тарифи тоді залишуться на нинішньому рівні? 
Чи зуміє «Житловик» вижити в риноквих умовах втративши статус монополіста із надання послуг? Чи виживе підприємство, якщо розрахунки за теплову енергію будуть йти напряму на ТЕС, про що мова вже ведеться давно? 
Як сказав на зборах начальник ЖЕГ Роман Мельничук, усе можна зробити. І реформувати можна правильно. Але цього треба хотіти.  Не треба просити когось збоку, треба самим сісти і подумати над справами  недалекого майбутнього.  Адже «ніхто нам не допоможе, якщо ми самі собі не допоможемо».
До слова, розпорядженням міського голови вже давно створена комісія по реорганізації КП «Жтиловик».А основним лейтмотивом зборів було, окрім зарплати, ще і створення відповідної комісії. Тому десь цьоготижнева сесія має дати багато відповідей на цікаві питання. І про них ми, повторюся, обов’язково напишемо в наступному номері. 
Сьогодні ж вернемося до зборів. Градус напруги іноді зашкалював, доходило і до  прямих образ і навіть інколи до погроз. Одним словом, всі вчергове випустили пару. Залишається сподіватись, що після цього піде тільки конструктив. Саме конструктивна позиція керівництва підприємства, міської влади, депутатів  та й працівників, зрештою, дасть змогу у нинішніх умовах вирішити ситуацію позитивно.
Після двох годин сорока хвилин обговорення першого питання присутні в залі вирішили вибрати голову страйкового комітету. Проте слово взяла представнця обласного відділення національної служби посередництва і примирення і розповіла пристунім у залі, що згідно чинного законодавства страйк оголосити не так просто. Вона запевнила, що допоможе працівникам у разі їхнього бажання зробити все згідно закону та офіційних правил, щоб потім, бува не звинуватили їх  у прогулах та інших огріхах. На тому все завершилося, а істина так і залишилась десь посередині.
Продовження читайте у наступному номері.
Володимир Капусняк