8 травня святкували  день матері. Звичайно у нашому місті є чимало матерів, які заслуговують особливої уваги у цей день. Серед них багато матерів  багатодітних родин, матері – героїні та інші.  У цей день їм приділяється багато уваги з усіх сторін. Вже чимало років поспіль під час святкового концерту їм вручали  спеціальні нагороди, матеріальні допомоги, тощо.  
Для того, щоб дізнатися, як насправді  складається ситуація у нашому місті, та й взагалі, як їм живеться у такий не простий час ми поспілкувалися із однією із таких сімей - сім’єю Снаків, а саме  найстаршою  донькою - Надією Снак . Це не просто багатодітна сім я - це діти, які на превеликий жаль, вже скоро 4 роки, як втратили свою матір – найдорожчу і найріднішу споконвіку людину, яка дуже їх любила і пестила, шкодувала і оберігала від всього грішного в цьому світі... Після цієї страшної трагедії  дівчина   піклується про своїх братиків та сестер. Хоча вона ще зовсім молода та юна, їй всього 17, та Надія з усіх сил намагається своїм молодшим братам та сестрам  замінити матір. 
Вона з цим нелегким завданням справляється дуже добре: готує для них обіди, допомагає менших зібрати і відправити до школи, вчить з ними уроки,  раціонально управляє фінансами сім’ї. А їх є  семеро дітей: три дівчинки і чотири хлопці, з яких найменшій дівчинці зараз 7 років.
 Сама дівчина до того ще й вчиться в нашому професійно-технічному коледжі, що також потребує затрати часу.  Звичайно - каже сама Надія - це не легко опікуватись дітьми,  адже всім потрібно догодити, і зробити так, щоб вони усе мали, а також тримати дисципліну. «Звичайно побутові та буденні справи також лежать на мені, але вже  сестричка Олечка підросла і допомагає, особливо з найменшою Лілею. З братами трохи складніше, вони як всі хлопці, хочуть більше волі. Але найстарший Максим, звичайно,  виконує  необхідну чоловічу роботу та допомагає тримати дисципліну» - сміється Надя.
  Та  світ не без добрих людей,  які допомагають цій сім’ї. Коли настають канікули - то ці люди забирають по декілька дітей до себе, годують їх, одягають, повністю піклуються ними. І ще багато є інших людей, які  проявляють своє милосердя  до них, допомагаючи  їм. Та все ж таки Надія заслуговує  уваги за своє терпіння і любов до своїх братиків і сестричок, яка вже давно мусіла стати дорослою і серйозною людиною, несучи цей тягар на своїх дівочих плечах, замінивши  їм матір.  В такий день, як на мене,  такі сім’ї заслуговують на добре слово та підтримку. 
Інна Тучак