 Сьогодення вимагає своїх коректив у виборі фаху. Зараз починають стиратися ґендерні межі професій, і нерідко жінки обирають чоловічі професії. Але якщо робітницями, що укладають асфальт, нікого не здивуєш, то жінка в формі і погонах викликає змішані почуття: цікавість, захоплення і, нерідко, заздрість. Склалося так, що відповідальність за безпеку міста Бурштин впала на тендітні плечі жінки-міліціонера. Отож, знайомтесь:
Ольга Іванівна Чорненко, дільничний інспектор, старший лейтенант міліції і просто чарівна жінка. Тож напередодні свята 8-го Березня «Бурштинський вісник» в гостях в дільничному пункті міліції.
- Ольго Іванівно, розкажіть нам про себе.
- Я народилася 1 листопада 1987 року в місті Надвірній, там я зростала і там проживають мої батьки. В 2005-му році я поступила на навчання в Юридичний інститут Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, закінчила чотири курси. В 2010-му році я продовжила навчання в Львівському державному університеті внутрішніх справ. Після навчання мене перевели сюди, до Бурштина. Ось уже пів року я займаю посаду дільничного інспектора.
- Розкажіть, чому Ви обрали саме цю професію?
- Це було покликання, я мріяла працювати в міліції ще з дитинства. З малих років в мене було гостре відчуття справедливості, пригадую, як завжди прагнула внести злагоду в дитячі конфлікти чи заступитись за слабшого. То був нелегкий вибір, батьки його не схвалювали, хоч згодом змирились, не звикли лише до того, ми так рідко бачимось. Я люблю свою роботу, ні на яку іншу я б її не проміняла.
- В суспільстві існує стереотип, що ця робота суто чоловіча…
- Насправді на цю роботу потрібно не стільки мужності чи сили, скільки бути універсалом, важливе вміння поєднувати навики криміналіста, юриста, психолога і економіста водночас, бо люди звертаються з різними питаннями і в будь-який час треба бути готовою прийти на допомогу, чи то субота, чи вихідний день. В мене лише один вихідний – неділя, але якщо стається якийсь інцидент, зобов’язана вийти на роботу.
- При такому щільному графіку як Ви плануєте поєднувати сім’ю і роботу?
- Чесно кажучи, я про це поки не думала. До того ще далеко, насамперед – робота, щоб мати опору в сім’ї.
- Жінка в чоловічому колективі… Як відстоюєте свій авторитет?
- Поки що не доводилось відстоювати, в нас злагоджений колектив, і чоловіки сприймають жіночу точку зору також. Бо часто так буває, що я бачу ситуацію трохи під іншим кутом, це стосується сімейних конфліктів чи якихось психологічних нюансів… Вважаю, що конструктивна бесіда завжди краща за авторитет однієї людини.
- Ваша робота часто пов’язана з небезпекою. Чи відчуваєте Ви страх?..
- Страху я не відчуваю, зате відчуваю неабияку відповідальність в першу чергу за людей. Стараюся сумлінно виконувати свої обов’язки. Життя набагато складніше за навчання в університеті, студенткою я ще не сприймала речі так серйозно, думала, що все буде легко і просто. Тепер я іншої думки, буває всяке, я відчуваю іноді свою слабкість та стараюсь не пасувати перед складнощами. Бурштин спокійним містом назвати складно, цифри наводити не буду, зазначу лише, що роботи для мене вистачає. Приходжу на 9-ту ранку, а коли закінчиться робочий день – невідомо. Звісно, міліціонер – нелегка професія, але почесна і мужня.
- Чим любите займатися у вільний час?
- Попри те, що в мене дуже мало вільного часу, постійно займаюсь спортом, відвідую заняття дзюдо і беру участь у змаганнях з бігу. В 2010-му році здобула перше місце на змаганні з бігу по області серед жінок. Вдома люблю почитати в спокійній обстановці, детектив, наприклад, чи переглянути цікавий фільм. Стараюсь приділити час коханій людині – він також працівник міліції в Тернопільській області, на жаль, бачимось рідко. Ото й усе моє дозвілля.
- Що ж, залишається подякувати Вам, Ольго Іванівно, за нашу розмову, та побажати Вам наснаги і витримки.
Тетяна Зарецька
|
