53 сесія Бурштинської міської ради на пленарному засіданні 8 квітня прийняла рішення "Про затвердження Статуту територіальної громади м. Бурштин та с. Вигівка Івано-Франківської області" чим зробила ще один крок на шляху до втілення в життя Закону "Про добровільне об’єднання громад".
До вашої уваги увесь текст статуту та рішення:
"УКРАЇНА
Бурштинська міська рада Івано-Франківської області
ШОСТЕ СКЛИКАННЯ
Рішення від 08 квітня 2015 р 06/53-15 м.Бурштин
Про затвердження Статуту територіальної громади м. Бурштин та с. Вигівка Івано-Франківської області
З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших можливостей у здійсненні місцевого самоврядування на території міста Бурштин та села Вигівка, відповідно до ст. 19 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», врахувавши рекомендації постійних депутатських комісій міська рада
вирішила:
1.РедакціюСтатуту територіальної громади міста Бурштин та села Вигівка Івано-Франківської області (додається) прийняти за основу.
2.Виконавчому комітету міської ради:
2.1.Оприлюднити проект Статуту територіальної громади м. Бурштин та с. Вигівка Івано-Франківської області в газеті «Бурштинський вісник та на сайті Бурштинської міської
2.2.До 15 травня 2015 року організувати та провести громадські слухання та обговорення редакцію Статуту територіальної громади міста Бурштин та села Вигівка Івано-Франківської області.
3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на міського голову Курляка П.І.. та
голову комісії з питань гуманітарної політики В.Василика.
Міський голова Петро Курляк
СТАТУТ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА БУРШТИН ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА.
Місто Бурштин розташоване майже у самому центрі Європи. В межі міста входять землі під багатоповерховою та приватною забудовою, під промисловими та комунальними підприємствами, землі громадського призначення, транспорту та зв’язку, технічної інфраструктури, водойми та зелені насадження загального користування, заповідна зона. Бурштинська міська рада – орган місцевого самоврядування, якому адміністративно підпорядковано село Вигівка.
На території сучасного Бурштина люди жили у сиву давнину. Про це свідчать археологічні розкопки, які виявили поблизу Бурштина, кам’яні та бронзові знаряддя праці і прикраси бронзового віку (II тисячоліття до нашої ери).
Із глибини віків до наших днів дійшла легенда, з якою пов’язують наймення міста Бурштин. За часів Галицького князівства сюди, в перед віковічні ліси часто приїжджали галицькі князі з своїми боярами на полювання. Якось під час полювання розлючений тур сполохав коня, на якому їхала молода княжна. Переляканий кінь поніс її в лісові нетрі. Князівську доньку врятували, та вона загубила бурштинове намисто. Князь сповістив округу, що за того, хто знайде намисто, віддасть княжну. Багато охочих шукали його, та марно… A за урочищем залишилася назва Бурштинове.
Так говориться у легенді. A от, що свідчать історичні дослідження та факти. За княжих часів вздовж правого берега річки Гнила Липа вів шлях з Галича, вимощений деревом. На половині шляху між Галичем та селом Чагрів було поселення Острівці, яке у другій половині XII століття відоме тим, що один із галицьких князів зустрічався там таємно від двору з красунею Настасією, донькою боярина Чагра. Острівцями донедавна називали бурштинці частину міста, де зараз розташований міський парк, палац культури «Прометей», а також частина території, затоплена водоймищем. Село Острівці стало розростатися, і його новозбудована частина дістала назву Нове Село. Вперше Нове Село історичні джерела згадують у 1436 році. Перша письмова згадка про Бурштин датується 1554 роком. Архівні документи вказують на те, що Нове Село всередині шістнадцятого століття вже користувалося Магдебурзьким правом. У 1554 році за військові та державні заслуги король Речі Посполитої передав одному з польських магнатів у власність кілька населених пунктів, серед яких було і Нове Село. Відповідно до королівської грамоти Новому Селу надавався статус містечка. І вже у 1556 році містечко вперше названо в історичних документах містом Бурштином.
Важливою віхою в історії Бурштина був перехід через місто запорозьких полків козацького війська під проводом Богдана Хмельницького у 1649 році. Вдруге бурштинці підтримали козацьке військо у 1655 році, коли ті, переслідуючи польську армію, з’явилися в околицях Галича.
За часів Австро-Угорської імперії з 1775 року до 1848 року у Бурштині був осередок цісарського мандатора. Після скасування панщини у 1848 році Бурштин був осередком повіту, суду та інших повітових організацій. В часи австрійської імперії ( після 1772 року) місто Бурштин входило до складу Рогатинського повіту і було його складовою частиною, як судовий повіт (52 гміни і 38 фільварків), що свідчило про неабияке адміністративно-господарське місце Бурштина. Такий адміністративно-територіальний поділ із незначними змінами зберігався до 1939року і був змінений після другої світової війни, коли місто Бурштин стало районним центром у складі Станіславської області.
У кінці XVIII століття власником Бурштина став граф Ігнатій Скарбек. Після того, як Бурштин перейшов у власність роду Скарбиків, місто відбудовується, починає інтенсивно розвиватися.
Майже у такому вигляді Бурштин з двоповерховими кам’яницями (волоськими будиночками) в центрі міста, ратушею з курантами та палацом і парком (волоським городом) зберігся до першої світової війни 1914 року.
Волоський город (парк) дійсно був прикрасою міста. В ньому росли південні декоративні дерева. По середині парку на початку XIX cтоліття було побудовано великий палац, фасад якого прикрашали масивні колони з капітелями. Серед пам’яток стилю пізнього класицизму на Станіславщині бурштинський палац немав аналогів. За своїми архітектурно- стильовими ознаками він нагадує споруду Українського драматичного театру імені М.Зіньковецької у Львові. Брат «львівського» театру- розкішний палац- збудований у 1837-1843 роках за проектом віденського архітектора Л.Піхля будівничим Й.Зальцманом. Цікаво, що фундатором театру був один із представників династії Скарбеків – Станіслав, молодший брат власника Бурштина.
Таким чином, є всі підстави вважати, що у 20-х роках XIX століття граф Ігнатій Скарбек також скористався послугами вищезгаданих зодчих. Обидві споруди оздоблені по центру фасадом ідентичними за архітектурно-конструктивним рішенням шестистопними іонічними портиками. Але, на відміну від львівського театру, бурштинський палац відзначався виваженішими і гармонійними пропорціями архітектурних форм та художньо виразним силуетом споруди. Палац частково був зруйнований у роки другої світової війни. Усі мали надію, що бурштинський палац віддадуть під середню школу. Та районне керівництво розпорядилося по-іншому. Коштів на капітальний ремонт палацу не було виділено і унікальну архітектурну пам’ятку розібрали. Ходили чутки, що хтось із районного начальства сподівався знайти у палаці прихований скарб князівської сім’ї. Будівельні матеріали зі споруди розібрали деякі із керівників, частину цегли віддали на розширення Будинку культури, але пізніше і вона безслідно щезла. Так був зруйнований палц у 1954 році владою району.
Граф Ігнатій Скарбек зробив Бурштин центром культурно-освітнього життя околиці. Граф побудував у своєму помісті церкву Воздвиження Чесного Хреста. Храм має свою цікаву історію. На прохання греко-католицької громади граф Ігнатій Скарбек у 1802 році завершує реконструкцію пустуючого костьолу. Він надає храму рис, що нагадують споруди західно - європейського зразка, добудовує до однонефної базиліки з двосхилим дахом чотириярусну, квадратну у плані башню. З фасаду церкви у настінних нішах поміщені скульптури святих апостолів Петра і Павла. Також графом було збудовано вежу костьолу, будівлю монастиря, які в свій час були візитною карткою Бурштина.
АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ ТА ПАМ’ЯТКИ МИСТЕЦТВ.
В історії Бурштина кожен визначний період залишив після себе мовчазних кам’яних свідків – історичні, архітектурні і мистецькі пам’ятки, які на своєму віку бачили чимало знаменних подій. Вони були своєрідними символами епох, предметами гордості і об’єктами поклоніння цілих поколінь бурштинців.
В цих пам’ятках майстри, митці і будівничі втілили свій внутрішній світ та власне бачення прекрасного.
Війни, пожежі, повені, буревії та час завдали історико-культурній спадщині Бурштина чи не найбільшої шкоди з усіх містечок Галичини. Місто назавжди втратило такі найбільш відомі архітектурні пам’ятки як: палац Скарбеків – Яблуновських, імпозантну ратушу, двохповерхові «італійські» будиночки навколо Ринкової площі, млини, гуральні, цегельні,- які могли би багато розповісти про вкриту таємницями давнину, могли би сьогодні бути чудовою окрасою Бурштина.
Радянські керівні органи стримували розвиток української національної культури та всіляко перекручували факти з історії України, а відповідно, й упереджено ставилися до збереження древніх пам’яток корінного населення. У результаті було втрачено декілька козацьких могил та придорожніх капличок та хрестів, встановлених із нагоди скасування панщини; зруйновано символічні могили борцям за волю України. Але невблаганний час не пощадив і пам’яток окупаційних режимів, залишивши тільки скупі відомості в літературних та архівних джерелах, зокрема про статую австрійського архікнязя Кароля в міському парку, пам’ятник червоному партизанові з Волині - Спиридонові Гнатюку, монументи більшовицьким вождям Леніну і Сталіну.
І все ж таки окремі пам’ятки минувшини дійшли до сьогодення. Вони дають змогу сучасному поколінню бурштинів краще пізнати історію рідного міста. До пам’яток мистецтв відноситься пам’ятник на могилі графині фон Ріттерсфельд у старій частині цвинтаря, поряд із каплицею-усипальницею князів Яблуновських, стоїть один із найкращих у Бурштині надгробних пам’ятників. Споруджений він у 1813 році на могилі графині фон Ріттерсфельд (1751-1813) – можливо матері власника Бурштина Ігнатія Скарбека.
Пам’ятник складався із двох скорботних скульптурних фігур, витисаних із суцільних брил вапняку: жінки в довгому хітоні, що стоїть на прямокутному постаменті, та юнака в одязі античного легіонера на низькому підніжжі. Проте у 1993 році жіночу скульптуру пошкоджено буревієм.
Поряд із могилою графині фон Ріттерсфельд привертає увагу ще один оригінальний надгробний пам’ятник. Його встановили у 1829 році на могилі родича, власника містечка, воєначальника Адама Радака. Надгробок є взірцем меморіальної скульптури пізнього класицизму. На початку вулиці Валової розташоване велике єврейське кладовище, найдавніші поховання якого датуються серединою XVIII століття.
До пам’яток архітектури старовини відноситься каплиця-усипальниця родин Скарбеків та Яблуновських, розташована в центральній частині цвинтаря (вулиця Бандери). Ця будівля є взірцем меморіального комплексу властивого культурі класицизму кінця XVIII століття. Зведена вона 1813 року графом Ігнатієм Скарбеком, про що свідчить напис над входом.
Будинок Народного дому розташований по вулиці Бандери,60. За розповідями старожилів, зведений у 1929-1930 роках, як приміщення польського «Сокола». Згодом тут розмістилась польська читальня. Будівля міжшкільного учкомбінату розташована по вулиці Бандери, 58, зведена у 1907 році, як приміщення школи. Це двоповерхова споруда, фасад якої на кутах членований лопатками. До переходу у власність міжшкільного учкомбінату в цьому будинку містилися класи однієї із бурштинських шкіл.
У старій частині Бурштина, за адресою вулиця Бандери,64 стоїть костьол Святої Трійці. Зведений він у 1770-1774 роках на місці деревяного храму, спорудженого Павлом Беное 1740 року.
До 1784 року належав ченцям ордену тринітаріїв. Надалі перейшов у власність бурштинської римо-католицької плебанії. З 1946 по 1992 рік був закритий. У 1992 році переданий у користування римо-католицькій громаді міста. Мурований із цегли, перекритий трисхилим дахом храм являє собою однонефну базиліку зі стилістичними ознаками класицизму.
Найяскравішим архітектурним шедевром Бурштина є приміщення аптека № 50 на вулиці Бандери, 101. Ця споруда була зведена у центрі міста невідомим євреєм-фармацевтом. Близькими сусідами будівлі були греко-католицька церква і князівський палац-тож зодчий мусив органічно вписати її в існуючий архітектурний ансамбль, створити оригінальний, із цікавим образним звучанням будинок. Одноповерхова цегляна споруда являє собою простий архітектурний масив у формі видовженого прямокутника, де акцентом його об’ємно-просторової композиції є головний фасад. Вхід у аптеку розміщено на триарковій лоджії із колонами іонічного ордера. На лоджію ведуть обрамлені парапетом сходи. Вікна декоровані пілястрами. Композицію фасаду завершує високий, ажурний, з балясинами атик, поверх якого видніються декоративні вази.
Будівля Бурштинської автошколи ТСО України розташована по вулиці Бандери,115. Зведений будинок у 20-х роках XX століття як приміщення міського суду. Будинок двоповерховий, із ризалітом у центральній частині фасаду, який завершується своєрідним фризом із дерев’яними кронштейнами, що підтримують покрівлю споруди. Вищеназвані конструкції - це ремінісценції з народним українським дерев’яним будівництвом.
Архітектурна споруда на вулиці Бандери,119 була відома свого часу як вілла Ядвіга або новий палац Яблуновських. Побудував її 1909 року для свого сина Станіслава та невістки Ядвіги князь Станіслав Яблуновський – старший неподалік від родинного палацу. Це одноповерховий особняк із невеликим ризалітом ганку по центру головного фасаду, що завершений трикутним фронтоном. Задній фасад має восьмистовпну лоджію. У конструкції двосхилої черепичної покрівлі над основним об’ємом деякою мірою помітні ремінісценції народної дерев’яної архітектури. Після декількох перебудов і реконструкцій у палаці було 15 кімнат.
Колишній будинок синагоги на вулиці Герцена,2 був зведений наприкінці XVIII століття. Перебудований у 1931 році, а під час Другої світової війни частково зруйнований. На початку 50-х його знову перебудували: реконструювали внутрішнє приміщення, добудували другий поверх і влаштували в ньому поліклініку. Із шістдесятих років тут містилася поліклініка туберкульозного диспансеру.
Двоповерхова споруда, що міститься на вулиці Бандери,118, складається з кількох різних за розмірами прямокутних у плані об’ємів. Один із них утворює своєрідну вежу із шатровим завершенням. Будинок звів у 20-х роках XX століття бурштинський лісничий Е.Скальський.
Однією з кращих архітектурних пам’яток Бурштина вважається споруда, розміщена по вулиці Бандери,117. Зведена вона на початку 30-х років XX століття росіянином, адвокатом Сьокалом. Вона відзначається високою будівничою майстерністю, оригінальним архітектурно-конструктивним трактуванням, цікавими елементами декору фасадів. Композиція архітектурних об’ємів вдало акцентує увагу на центральну частину фасаду з головним входом, який завершується псевдобароковим фронтоном.
Прямокутний у плані двоповерховий мурований будинок, розташований за адресою по вулиці Торгова,1, зведений на початку 30-х років XX століття торговцем-євреєм Ф.Зіскіндом. Головний вхід облаштований із боку бічного фасаду. Архітектурно він оформлений у вигляді двоаркового портика. У даний час будинок належить Дошкільно-Навчальному закладу №1 «Веселка».
Церква Воздвиження Чесного Хреста розміщена на вулиці Шевченка. Зведена у 1824 році, мурована із цегли на кам’яному фундаменті. За своїми архітектурно-стильовими ознаками ця однонефна базиліка належить до пізнього класицизму. Хрестовоздвиженська церква – друга за давністю архітектурна пам’ятка Бурштина, що із частковими перебудовами дійшла до наших днів. У 1848 році в австро-угорській імперії скасовано панщину. На відзначення цієї події бурштинці встановили на церковному подвір’ї пам’ятний хрест. При вході в церкву вмурована пам’ятна дошка на честь будитиля галицького люду Маркіяна Шашкевича.
У західній околиці міста, на вулиці Шевченка, на пагорбі, в затінку дерев, стоїть третій за віком будинок у Бурштині - кляштор сестер милосердя, зведений у 1842 році коштами графа Ігнатія Скарбека. Сьогодні після багатьох ремонтів і перебудов, споруда нічим не привертає уваги, хіба що масивними стінами з вузькими вікнами та хрещатими склепіннями в інтер’єрах. До війни центральний фасад прикрашав трикутний фронтон із скульптурним символічним зображенням Всевидящого ока. Майже 50 років у будинку була туберкульозна лікарня. Зараз ця споруда використовується за своїм первісним призначенням – її повернули жіночому монастирю.
Бурштин дуже постраждав у першу світову війну при відступі російських військ. Козаки з факелами у руках на конях їхали вулицями і запалювали селянські хати, які в той час переважно були покриті соломою. Майже половина хат згоріла. Після першої світової війни Галичину окупувала Польща. Селяни відбудували свої оселі, життя продовжувалось. Панування Польщі тривало до 1939 року. Другого знищення Бурштин зазнав за фашистсько-німецької окупації у 1941-1944 роках. У липні 1944 року Бурштин було звільнено від німецько-фашистських загарбників. На колишній Ринковій площі поховано радянських військових, що загинули у битві за Бурштин. На їх могилі встановлено пам’ятник. З 1939 до 1941 року Бурштин був райцентром.
За часів німецької окупації був підпорядкований Рогатинському повіту. Після відновлення радянської влади Бурштин знову став районним центром. В1962 році район ліквідовано. Частину сіл приєднали до Рогатинського району, а частину до Галицького району, в тому числі і Бурштин.
У 1962 році розпочалася нова сторінка в історії Бурштина, як промислового центру. Друге життя дала йому електростанція. Бурштинську ТЕС споруджено на берегах річки Гнила Липа за рекордно-короткий термін (1962-1969роки) зі збірного залізобетону за новим на той час експериментальним методом потокового будівництва. І вже 5 квітня 1965 року введено в дію перший енергоблок Бурштинської ТЕС. А вже в грудні 1969 року, що на рік раніше запланованого, став до ладу її дванадцятий енергоблок, станція вийшла на проектну потужність.
Паралельно із спорудженням електростанції йшло будівництво містечка енергетиків. У стислі терміни на березі бурштинського моря виростає місто-красень. Життя у Бурштині текло звичним руслом. Дорослі працювали на Бурштинській ТЕС, в будівельному управлінні, підприємствах і установах не тільки Бурштина, але Івано-Франківська та інших міст області. Діти ходили у садки та навчались у школах, технікумі, ПТУ. А ті, хто вийшов на заслужений відпочинок, поралися на дачних ділянках на лівому березі озера
25 серпня 1991 року в Бурштині освячено Символічну могилу борцям за волю України. І хрест на високому кургані в парку старої частини міста став фактично першим пам’ятником в Україні на честь відновлення української держави. А за три роки, 24 серпня 1994 року, у третю річницю незалежності України у Бурштині відкрито і освячено пам’ятник Тарасу Шевченку. 8 вересня 1996 року відбулося перепоховання тлінних останків вояків ОУН УПА та жертв НКВС, які були віднайдені на міському кладовищі. А 20 серпня 2001 року на їх могилі відкрито та освячено пам’ятник – великий мармуровий хрест та скульптуру зажуреної Матері Божої.
І ще такою одною пам’яткою архітектури сьогодення є новозбудована церква «Всіх Святих» Святого Йосафата, де 2 грудня 2001 року вперше відправлено Божественну Літургію.
Історія не раз випробовувала місто, однак воно жило завдяки мужності і стійкості його жителів.
ПРЕАМБУЛА
Місцеве самоврядування в місті Бурштин існує як визнане державою та гарантоване Конституцією України право територіальної громади міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах, визначених Конституцією України та Законами України.
Бурштинська міська Рада, в особі її депутатів, відповідно до Конституції України, Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», представляючи інтереси жителів міста Бурштин та села Вигівка, враховуючи історичні, культурні та соціально-економічні особливості міста, усвідомлюючи свою відповідальність за його соціально-економічний і культурний розвиток, прагнучи до створення гідних умов життя людини, ухвалює Статут територіальної громади міста Бурштин та села Вигівка (далі – Статут), що юридично оформляє об'єднання жителів міста та села у територіальну громаду, визначає правовий статус територіальної громади, її компетенцію, основи і форми організації та діяльності, взаємодію з іншими суб'єктами суспільних відносин.
Цей Статут визначає форми та порядок здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою міста Бурштин та села Вигівка, гарантує всім членам територіальної громади міста право участі у місцевому самоврядуванні, встановлює регламентні правила і процедури реалізації цього права.
РОЗДІЛ І.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1.1.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА
Стаття 1.
Бурштин – місто обласного значення, розташоване в північній частині Івано-Франківської області. Через місто проходить автомобільна дорога державного значення Мукачево – Львів та регіонального значення Рогатин – Калуш.
Відстань до м. Івано-Франківськ:
- по шосейних дорогах – 44 км.;
- по залізниці – 57 км.
Гідрографічна сітка міста представлена річкою Гнила Липа та технічною водоймою (охолоджувач ВП ПАТ «ДТЕК «Бурштинська ТЕС»). Загальна площа водного фонду штучної водойми становить 507,0482 га.
Площа лісового фонду становить 10,69 га. Ліси змішані.
На території міста знаходяться родовища корисних копалин: цегляної сировини.
На сьогоднішній день територія міста займає площу 32,7 кв. км. з населенням понад 18 тисяч чоловік.
Стаття 2.
2.1. Територіальна громада міста (далі – територіальна громада) складається з громадян, об’єднаних постійним проживанням у межах міста Бурштин та села Вигівка.
2.2. Члени територіальної громади реалізують свої права на участь у місцевому самоврядуванні у формах та в межах, передбачених Конституцією України, Законами України, цим Статутом.
2.3. Територіальна громада є суб’єктом права комунальної власності.
2.4 .Територіальна громада може об’єднуватись з іншими поселеннями в Україні в асоціації, вступати до асоціацій та інших форм добровільних об’єднань, зберігаючи при цьому статус самоврядної територіальної одиниці, про що приймається відповідне рішення міської ради.
2.5. Територіальна громада м. Бурштин на добровільних та договірних засадах підтримує відносини з містами України, містами-побратимами зарубіжних країн і може входити до міжнародних муніципальних асоціацій (союзів, фондів тощо) в порядку, передбаченому чинним законодавством України .
ГЛАВА 1.2.
АТРИБУТИ ТА ОСНОВНІ ОЗНАКИ МІСТА
Стаття 3.
Офіційним міським святом є День міста, який відзначається щорічно другої неділі вересня.
Стаття 4.
Територіальна громада міста має свою символіку – герб, прапор, гімн (величальна на слова поета Романа Юзви та музику композитора Іванціва І. М.), положення, опис та порядок використання яких затверджуються рішенням міської ради.
ГЛАВА 1.3.
ПРАВОВА ОСНОВА СТАТУТУ МІСТА
Стаття 5.
5.1. Статут територіальної громади приймається та затверджується рішенням Бурштинської міської ради.
5.2. Статут підлягає реєстрації в установленому порядку і набуває чинності з моменту його державної реєстрації в органах юстиції.
5.3. Статут територіальної громади міста Бурштина та с. Вигівка має найвищу юридичну силу по відношенню до актів, які приймаються в системі місцевого самоврядування громади, за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом.
5.4. Дія Статуту поширюється на всю територію міста Бурштин та села Вигівка, а також на території, які знаходяться за його межами, але у відповідності із Законом відчужені для потреб міста.
5.5. Зміни та доповнення до Статуту приймаються та затверджуються рішенням Бурштинської міської ради.
ГЛАВА 1.4.
МАТЕРІАЛЬНА ТА ФІНАНСОВА ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 6.
6.1. Матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування в місті є рухоме і нерухоме майно, доходи бюджету міста, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) кошти, кошти міської ради та виконавчого комітету, фінансово-кредитні ресурси, страхові ресурси, плата за землю, за користування природними ресурсами від природокористувачів, розмір якої встановлюється міською радою в межах, які визначені законодавством; кошти підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності міста. Перелік об’єктів комунальної власності визначається рішенням міської ради на підставі Закону. Зміни до переліку об’єктів комунальної власності вносяться відповідно до рішень міської ради, прийнятих на підставі Закону.
Матеріальні та фінансові ресурси, що перебувають у комунальній власності міста, є надбанням міської громади і їх недоторканість захищається законодавством.
6.2. Управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, здійснюють виконавчі органи міської ради у межах, визначених міською радою у відповідному рішенні.
6.3. Доцільність, порядок та умови відчуження та надбання об’єктів комунальної власності територіальної громади міста визначаються рішенням міської ради.
6.4. Міська рада протягом року інформує територіальну громаду через місцеві засоби інформації про стан комунальної власності міста, про майнові операції з об'єктами комунальної власності та про виконання бюджету відповідних періодів.
ГЛАВА 1.5.
ВІДНОСИНИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ
Стаття 7.
7.1. Відносини міської ради, її виконавчих органів з підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на території міської ради, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги, на дотриманні законодавства і визначаються формою власності підприємств, установ і організацій . Метою таких відносин є забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку міста Бурштин та с. Вигівка.
7.2. У стосунках з підприємствами та організаціями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, міська рада та її виконавчі органи здійснюють такі функції:
- приймають рішення про їх створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання; призначають та звільняють з посади їх керівників;
- визначають мету, функції, організаційні форми і порядок їх діяльності, затверджують статути;
- встановлюють розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до міського бюджету;
- встановлюють в порядку і межах, визначених законодавством, тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг;
- контролюють ефективність і законність використання майна в порядку, який визначено чинним законодавством;
- інші функції, що передбачені чинним законодавством.
Відносини міської ради та її виконавчих органів з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності територіальної громади, будуються на договірній та податковій основі. Ці підприємства підконтрольні міській раді та її виконавчим органам, які у межах власних повноважень, наданих законом, а також з питань здійснення делегованих їм повноважень можуть приймати наступні рішення щодо:
- надання фінансової допомоги, а також пільг на податки, які надходять до міського бюджету, для підприємств, установ і організацій, діяльність яких має важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку міста;
- залучення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста;
- залучення підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності міської громади, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв’язку;
- інших питань, що передбачені чинним законодавством.
Стаття 8.
За пропозицією міського голови, виконавчого комітету, постійних депутатських комісій міська рада приймає відповідне рішення та вносить пропозиції про передачу або прийняття у комунальну власність територіальної громади міста підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб міста.
РОЗДІЛ II.
ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТІ
ГЛАВА 2.1.
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ і ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТІ
Стаття 9 .
Система місцевого самоврядування в місті визначається Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також цим Статутом. Вона включає:
- міську громаду - первинний суб’єкт місцевого самоврядування, яка може безпосередньо вирішувати будь-яке питання, що віднесене Конституцією та законами України до місцевого відання;
- міську раду - представницький орган місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду міста Бурштин та село Вигівка;
- міського голову;
- виконавчі органи міської ради (виконавчий комітет, управління, відділи, служби тощо);
- органи самоорганізації населення.
Стаття 10.
Міська рада інформує жителів громади через засоби масової інформації про систему місцевого самоврядування, яка діє в місті, не рідше одного разу на рік та не пізніше, як через місяць після змін у ній, які може внести міська рада.
Стаття 11.
Розмежування повноважень між елементами місцевого самоврядування здійснюється згідно із Законом, цим Статутом та рішеннями прийнятими на сесії міської ради.
Стаття 12.
Міська рада, міський голова, виконавчі органи міської ради обираються, утворюються та діють згідно з Конституцією України, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом. Вони здійснюють свою діяльність, пов’язану з реалізацією функцій місцевого самоврядування за дорученням територіальної громади, від її імені та в її інтересах.
ГЛАВА 2.2.
ФОРМИ УЧАСТІ ГРОМАДЯН У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ
Стаття 13.
Жителі міста, члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні безпосередньо або через міську раду та органи самоорганізації населення.
Стаття 14.
Право членів територіальної громади на участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано в таких формах:
- місцевий референдум;
- вибори депутатів міської ради та міського голови;
- загальні збори громадян за місцем проживання;
- місцеві ініціативи;
- громадські слухання;
- участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування;
- через взаємодію органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян;
- інші форми, що не заборонені законом.
ГЛАВА 2.3.
МІСЦЕВИЙ РЕФЕРЕНДУМ
Стаття 15.
Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого волевиявлення жителями міста, які згідно із Законом мають право участі у місцевому референдумі.
Місцевий референдум проводиться з метою безпосереднього вирішення міською громадою важливих питань, що віднесені до відання місцевого самоврядування. На міський референдум не можуть бути винесені питання, які віднесені законом до відання органів державної влади, а також питання затвердження міського бюджету та встановлення місцевих податків.
Питання, які не віднесені чинним законодавством до відання місцевого самоврядування, але мають важливе значення для міської громади, соціально-економічного та культурного розвитку міста, можуть бути винесені на міський консультативний референдум, наслідки якого не мають обов’язкового характеру але враховуються при прийнятті рішень радою, виконавчими органами та міським головою.
Стаття 16.
Рішення про проведення місцевого референдуму приймає міська рада на вимогу депутатів міської ради. Місцевий референдум за місцевою ініціативою проводиться на вимогу не менш як 10% жителів міста та с. Вигівка, які постійно проживають на даній території (зареєстровані ДМС) і мають право голосу.
Стаття 17.
Порядок підготовки та проведення місцевого референдуму визначається Законом.
Стаття 18. Рішення місцевого референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини жителів міста, які взяли участь у голосуванні.
Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на території міста.
Рішення місцевого референдуму не потребує затвердження будь-яким органом чи посадовою особою міського самоврядування або державної влади.
Рішення місцевого референдуму та результати голосування публікуються комісією з проведення місцевого референдуму протягом десяти днів після його проведення і набуває чинності з моменту опублікування.
Про результати голосування по консультативному міському референдуму міський голова у десятиденний термін інформує органи і посадових осіб, до відання яких віднесені питання, що були предметом консультативного референдуму.
ГЛАВА 2.4.
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ
Стаття 19.
Компетенція та порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання встановлюються Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та положенням, яке затверджується рішенням на сесії міської ради.
Стаття 20.
Загальні збори громадян як форма їх безпосередньої участі у вирішенні питань міського значення скликаються за місцем проживання громадян (мікрорайонну, вулиці, кварталу, будинку або іншого територіального утворення) для обговорення або вирішення питань міського життя з метою :
- обговорення питань загальноміського значення;
- обговорення питань, що віднесенні до відання загальноміських органів міського самоврядування, які мають важливе значення для відповідних жителів, та подання пропозицій з цих питань;
- створення органів самоорганізації населення;
- заслуховування повідомлень та звітів про роботу органів і посадових осіб місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення;
- прийняття рішення про участь на громадських засадах жителів міста в роботах по благоустрою, сприяння охороні громадського порядку, збереженню житлового фонду, пам'ятників історії і культури, наданню допомоги соціально незахищеним членам громади;
- прийняття рішень про самооподаткування для створення цільових позабюджетних фондів, або фінансування діяльності органів територіального громадського самоврядування, про внески та добровільні пожертви на громадські потреби учасників внутрішньоміської громади;
- вирішення інших питань місцевого значення відповідно до чинного законодавства.
Стаття 21.
У роботі загальних зборів громадян за місцем проживання (далі-загальні збори) можуть брати участь громадяни - члени територіальної громади, які досягли на момент проведення зборів вісімнадцять років, депутати рад, обрані від відповідних територій, представники державних органів і органів місцевого самоврядування.
Збори скликаються в міру необхідності і є правомочними при наявності на них не менше половини громадян, які проживають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання зборів представників громадян (зборів уповноважених) – не менш як двох третин представників відповідних територіальних утворень.
Збори скликаються міським головою, виконавчим комітетом міської ради, органами територіальної самоорганізації громадян, громадськими організаціями та ініціативними групами за власною ініціативою або на вимогу не менш як третини від загальної кількості громадян, які проживають у відповідному територіальному утворенні.
Уповноважені для участі у зборах уповноважених обираються зборами відповідних територіальних громад або визначаються органами територіальної самоорганізації громадян і допускаються для участі у зборах уповноважених в разі документального підтвердження їх повноважень.
У разі, коли збори скликаються органами територіальної самоорганізації громадян, громадськими організаціями та ініціативними групами, вони повідомляють про це виконавчий комітет міської ради.
Рішення про скликання зборів доводиться до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніше, як за десять днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення зборів, питань, які передбачається внести на їх обговорення. У невідкладних випадках населенню повідомляється про скликання зборів у день їх проведення.
Стаття 22.
На загальних зборах громадян головує міський голова або керівник відповідного органу самоорганізації населення, чи особа, що призначена міським головою.
Для ведення протоколу загальних зборів громадян обирається секретар.
Міський голова, міська рада та її виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації населення сприяють підготовці і проведенню загальних зборів громадян, надають їх учасникам приміщення, матеріально-технічні засоби, інформаційні та довідкові матеріали.
Стаття 23.
Під час проведення загальних зборів громадян складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів, до протоколу зборів додаються матеріали реєстрації їх учасників та протоколи лічильної комісії.
Стаття 24.
З розглянутих питань збори приймають рішення. Рішення зборів приймається більшістю голосів громадян, які присутні на зборах, відкритим або таємним голосуванням. Рішення зборів підписується головою і секретарем зборів.
Рішення загальних зборів, прийняті в межах чинного законодавства, є обов'язковими для виконання всіма членами територіальної громади, органами територіальної самоорганізації громадян, повинні враховуватися органами міського самоврядування в їх діяльності.
ГЛАВА 2.5.
МІСЦЕВІ ІНІЦІАТИВИ
Стаття 25.
Члени територіальної громади мають право ініціювати для розгляду міській раді будь-які питання, віднесені до відання місцевого самоврядування Законом у порядку, встановленому цим Статутом (місцева ініціатива).
Місцева ініціатива – це викладена в письмовій формі пропозиція про необхідність розгляду питання й ухвалення рішення або внесення у відповідну раду проекту нормативно-правового акта з питань, віднесених до її компетенції.
Стаття 26.
Право на участь в ініціюванні та внесенні питань на розгляд міської ради мають члени територіальної громади міста Бурштин та с. Вигівка, які досягли 18 років і мають право голосу.
Стаття 27.
Для ініціювання розгляду у міській раді питань члени територіальної громади створюють ініціативну групу у складі 15 жителів міста (не менше) та складають заяву, підписану всіма членами ініціативної групи. Ця заява реєструється в Книзі реєстрації місцевих ініціатив, зборів та громадських слухань. В заяві необхідно вказати:
- прізвище, ім'я та по батькові всіх членів ініціативної групи;
- мета створення ініціативної групи;
- територія, від якої ініціюється розгляд питань у міській раді;
- місце та час проведення зборів громадян за місцем проживання для ініціювання розгляду питань у міській раді.
Стаття 28.
Після реєстрації заяви ініціативна група проводить збори громадян за місцем проживання з питань місцевої ініціативи за участю депутатів міської ради. На зборах визначаються конкретні питання місцевої ініціативи для внесення на розгляд ради.
На зборах обов'язкова присутність не менше 50 громадян, членів територіальної громади міста (без врахування депутатів міської ради).
Міська рада сприяє ініціативній групі у проведенні зборів громадян.
Стаття 29.
Збори громадян за місцем проживання з питань місцевої ініціативи приймають відповідне рішення більшістю громадян, присутніх на зборах, відкритим або таємним голосуванням, що вирішується зборами. Рішення зборів підписується головою та секретарем зборів.
Стаття 30.
За результатами зборів складається протокол, який у одному примірнику подається ініціативною групою до міської ради. У протоколі має бути зазначена кількість присутніх громадян, прізвища, ім'я та по батькові присутніх депутатів міської ради, питання місцевої ініціативи, які пропонуються зборами громадян на розгляд міської ради. До протоколу додається список громадян, які були присутніми на зборах, із зазначенням їх місця проживання та віку. Протокол підписується головою та секретарем зборів, присутніми на зборах депутатами міської ради.
Стаття 31.
У строк, не пізніше ніж через 10 робочих днів після подання до міської ради протоколу зборів громадян, протокол розглядається постійною депутатською профільною комісією міської ради після чого готується питання місцевої ініціативи для розгляду на сесії міської ради.
Стаття 32.
Міська рада на своїй сесії (обов'язково на відкритому засіданні), розглядає місцеву ініціативу за участю членів ініціативної групи та приймає відповідне рішення.
Стаття 33.
Рішення, прийняті міською радою з питань місцевої ініціативи, обов'язково оприлюднюються в місцевих ЗМІ у термін не пізніше ніж через 10 днів після його прийняття. Копія рішення надається ініціативній групі з питань місцевої ініціативи.
Стаття 34.
Рішення з питань місцевої ініціативи набувають чинності після їх оприлюднення.
Стаття 35.
Повторний розгляд питань місцевої ініціативи на сесії міської ради проводиться не раніше, ніж через рік після прийняття попереднього рішення з цього питання або письмового оскарження в суд згідно законодавства.
ГЛАВА 2.6.
ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ
Стаття 36.
Громадські слухання - зустріч членів територіальної громади, депутатів міської ради, міського голови, інших посадових осіб міської ради, її виконавчих органів та органів самоорганізації населення з метою вивчення громадської думки стосовно питань, які виносяться на обговорення.
Стаття 37.
Під час громадських слухань члени територіальної громади заслуховують депутатів і посадових осіб, порушують питання та вносять пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
Стаття 38.
Умови, порядок та процедура ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань у місті визначається “Положенням про порядок підготовки та проведення громадських слухань у м. Бурштин та с. Вигівка”, яке затверджується рішенням міської ради.
Стаття 39.
Дата проведення громадських слухань доводиться до відома громадян не пізніше, ніж за 5 днів до їх проведення через міські ЗМІ та через квартальні, вуличні та будинкові комітети.
Стаття 40.
Графік проведення зустрічей з депутатами міської ради складається секретарем міської ради.
Стаття 41.
Під час зустрічей з депутатами міської ради можлива участь посадових осіб виконавчих органів міської ради.
Стаття 42.
Не рідше одного разу на рік проводиться зустріч міського голови з громадянами, де він звітує про свою роботу.
ГЛАВА 2.7.
УЧАСТЬ В РОБОТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА РОБОТА НА ВИБОРНИХ ПОСАДАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 43
Жителі міста мають право бути присутніми на відкритих засіданнях міської ради
Стаття 44.
Жителі міста мають право брати участь у засіданнях виконавчого комітету при розгляді питань, пов'язаних з їх конституційними правами, забезпечення яких віднесено до компетенції місцевого самоврядування.
Стаття 45.
Жителі міста мають право брати участь у засіданні постійних депутатських комісій міської ради.
ГЛАВА 2.8.
ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ГРОМАДЯНАМИ ТА ОБ'ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН
Стаття 46.
Об'єднання громадян на території міста Бурштин та с. Вигівка діють на підставі чинного законодавства України.
Стаття 47.
Для проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо) об'єднання громадян повідомляє про це у письмовій формі виконавчий комітет. У повідомленні за підписом керівника організації або осередку необхідно вказати мету, місце та час проведення заходу, передбачувану кількість громадян, які братимуть участь у заході.
Громадський порядок під час проведення заходів забезпечує керівництво об'єднання громадян або його осередку та Бурштинське міське відділення міліції Галицького РВ УМВС України в Івано-Франківській області.
Стаття 48.
Для отримання від органів місцевого самоврядування інформації, необхідної для реалізації мети та завдань, об'єднання громадян або його осередок подають письмову заяву за підписом керівника на ім'я міського голови. У заяві необхідно вказати мету надання та об'єм необхідної інформації. Вона надається об'єднанню громадян за підписом міського голови у термін не пізніше місяця з дня подання заяви.
Стаття 49.
Причиною відмови у наданні необхідної інформації можуть бути:
- інформація, яка містить державну таємницю;
- інформація, яка не є необхідною для реалізації мети та завдань об'єднання громадян;
- конфіденційна інформація, яка може стосуватись особистого життя громадян, їх здоров’я і таке інше.
Стаття 50.
Пропозиції до органів місцевого самоврядування подаються громадянами, загальними зборами об'єднань громадян або їх осередків у місті на ім'я посадових осіб місцевого самоврядування у письмовій формі за підписом керівника організації. Орган місцевого самоврядування розглядає ці пропозиції та надає обґрунтовану відповідь не пізніше, ніж через місяць після їх надходження.
ГЛАВА 2.9.
ІНШІ ФОРМИ УЧАСТІ ГРОМАДЯН, ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА В ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 51.
Жителі міста мають право пропонувати органам місцевого самоврядування нові форми участі в здійсненні місцевого самоврядування, якщо вони не суперечать чинному законодавству України. Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню та розвитку нових форм участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування.
ГЛАВА 2.10.
ВІДЗНАКИ МІСЦЕВОГО РІВНЯ
Стаття 52.
За заслуги в соціальному, економічному і культурному розвитку міста Бурштин та с. Вигівка, великий особистий внесок і високу професійну майстерність, що сприяє розвитку території, плідну добродійну діяльність, за виявлений у мирний час героїзм і мужність:
- міська рада має право присвоювати звання «Почесний громадянин міста Бурштин та с. Вигівка»;
- міський голова має право відзначити громадян міста та колективи підприємств, організацій та установ знаком «За заслуги перед містом», Почесною грамотою, Грамотою, Подякою, цінним подарунком.
Стаття 53.
Порядок подання матеріалів для розгляду на представлення до відзнак місцевого рівня визначається положеннями, які затверджуються рішеннями сесії міської ради.
Стаття 54.
Ініціатива щодо запровадження нових відзнак міського голови та міської ради розглядається виключно на сесіях міської ради.
РОЗДІЛ ІІІ.
ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ В МІСТІ
ГЛАВА 3.1.
СИСТЕМА ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 55.
Органи самоорганізації населення - це органи, створені за ініціативою жителів міста з дозволу міської ради для вирішення окремих питань місцевого значення.
Стаття 56.
Систему органів самоорганізації населення в місті складають будинкові, вуличні та квартальні комітети.
Стаття 57.
Строк повноважень органів самоорганізації населення визначається згідно положень про такі органи.
Стаття 58.
Міська рада може наділяти органи самоорганізації населення власною компетенцією, фінансами та майном згідно законодавства.
ГЛАВА 3.2.
ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 59.
Порядок формування органів самоорганізації населення визначається положенням та чинним законодавством . Положення затверджується рішенням на сесії міської ради.
РОЗДІЛ IV.
ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
ГЛАВА 4.1.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ і ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ
Стаття 60.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування, які підзвітні, підконтрольні та відповідальні перед територіальною громадою, два рази на рік інформують населення міста про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, з інших питань місцевого значення. Про виконання місцевого бюджету інформація подається щоквартально.
Стаття 61.
Посадові особи місцевого самоврядування проводять прийом жителів міста з особистих питань. Перелік осіб та графіки прийому громадян, узгоджені з міським головою, оприлюднюються міськими ЗМІ не рідше одного разу на рік.
Стаття 62.
Реалізація права територіальної громади на дострокове припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування відбувається у відповідності із чинним законодавством.
РОЗДІЛ V.
ПРАВО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА ДОБРОВІЛЬНЕ ОБ’ЄДНАННЯ З ІНШИМИ ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ГРОМАДАМИ
Стаття 63.
Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» № 157-VІІІ від 05.02.2015 р. територіальна громада міста Бурштин та села Вигівка має право на добровільне об’єднання з суміжними територіальними громадами в одну міську територіальну громаду з центром в місті Бурштин.
Стаття 64. Суб’єкти об’єднання територіальних громад
1. Суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.
2. Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, громада, центром якої визначено селище, — селищною, а громада, центром якої визначено село, — сільською територіальною громадою.
Стаття 65. Основні умови об’єднання територіальних громад
1. Об’єднання територіальних громад здійснюється за таких умов:
1) об’єднана територіальна громада може включати територіальні громади, які до об’єднання були суміжними територіальними громадами;
2) у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;
3) територія об’єднаної територіальної громади повинна бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади повинні відповідати межам суміжних територіальних громад;
4) об’єднана територіальна громада повинна бути розташована в межах території Івано-Франківської області;
5) відстань від адміністративного центру об’єднаної територіальної громади до найвіддаленішого населеного пункту такої громади визначається з урахуванням доступності основних публічних послуг (адміністративних, соціальних та інших послуг), що надаються на території такої громади (час прибуття для надання швидкої медичної допомоги в ургентних випадках та пожежної допомоги не повинен перевищувати 30 хвилин);
6) під час об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші фактори, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади;
7) якість надання публічних послуг населенню об’єднаної територіальної громади не може бути нижчою, ніж до об’єднання територіальних громад.
2. У разі коли до складу об’єднаної територіальної громади передбачається входження територіальної громади, що розміщується на території суміжного району в межах території Івано-Франківської області, на розгляд Верховної Ради України вносяться в установленому законодавством порядку пропозиції щодо зміни меж відповідних районів.
3. Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається місто Бурштин, яке має розвинуту інфраструктуру і розташоване найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади.
4. Об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів.
5. Найменування об’єднаної територіальної громади є похідним від найменування міста Бурштин визначеного її адміністративним центром.
Начальник юридичного відділу міської ради В. Данилюк
|
