Вівторок, 17.09.2019, 23:50
Вітаю Вас Гість | RSS

Форма входу
Наші партнери
Календар
«  Серпень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Серпень » 26 » Сергій Сопільняк: про проблеми та перспективи
06:57
Сергій Сопільняк: про проблеми та перспективи
Як ми писали у анонсі в минулому номері,  комунальна організація «Бурштинська  центральна міська лікарня» у рейтингу лікувальних закладів області за перше півріччя здобула високе п’яте місце. Вище бурштинців тільки лікарні Івано-Франківська, Калуша, Богородчан та Рогатина. Користуючись нагодою кореспондент «Бурштинського вісника» випитав у головного лікаря Сергія Сопільняка не тільки інформацію про особливості складання такого рейтингу та його плюси і мінуси, але й про інші цікаві факти, які варто донести до бурштинського читача. Що з того вийшло – читайте далі.
- Отож, Сергію Михайловичу, що то за рейтинг такий і що він означає безпосередньо для лікарні?
- Цей рейтинг лікувальних закладів області визначається кожних півроку. Це є своєрідний рейтинг не так лікарень, як районів загалом. Тож у попередні роки ми в ньому участь не брали. Точніше наші показники рахували тільки в контексті Галицького району. Проте з набуттям містом нового статусу ми також пройшли своєрідну реорганізацію і тепер наші показники враховують окремо. Якщо детальніше, то рейтинг визначається за підрахунком більше 35 різних показників. Що сказати про бурштинську лікарню? - У нас в стаціонарі зроблено за перше півріччя 178 операцій на 10 тисяч населення. До прикладу, в Івано-Франківську 208, у Яремчі – місті обласного значення – 73 операції, в Коломиї – 140 операцій, в Тлумачі  102 операції, в Рогатині 140, в Калуші 143. Чому так виходить? – У нас рахують показник на 15 тисяч населення, а обслуговуємо ми і навколишні села. Тож і показник виходить набагато кращий. Проте, думаю ми б все одно не опустилися нижче показників іншого міста обласного підпорядкування – Болехову, у котрого 67 операцій на 10 тисяч населення. Багато ваги додає нам куплений нещодавно лапароскоп, котрий дозволяє робити операції на місці. Не у всіх містах є такий апарат. У багатьох показниках ми також в області на провідних місцях. Зокрема зроблено 500 ЕКГ на тисячу населення, УЗД – 689 оглядів. Це не найкращі показники в області, але і не останні. Порахували нам тут і скорочення ліжок («БВ» писав ще весною про скорочення 35 ліжок стаціонару). Непогано ми виглядаємо і в показнику додатково залучених коштів на одного жителя. До прикладу у нас 11 гривень, у Коломиї – 16 гривень.  До слова, коли ми були складі Галицького району, то район завжди займав 3-6 місця і завжди нам казали, що Бурштин «тягне» весь рейтинг району вниз. Тепер ми побачили, що ситуація дещо краща і я вважаю, що на перший раз це не погано. 
- Не хотілося б одразу говорити про наболіле, та все ж: зима наближається. Чи готова лікарня до входження в осінньо-зимовий період?
- На жаль, ні. У нас після випробування системи не витримали засувки і сталося багато поривів труб. Взагалі одна з найбільших проблем зараз у нас в лікарні – проблема теплопостачання. Лікарні виповнюється в наступному році 50 років. За ці роки все прийшло  практично в повну непридатність. Я у лікарні з 2000-го року працюю і за цей час не було виділено жодної копійки на ремонт. Правда одного разу давали 5000 гривень на капітальний ремонт, але я від цих коштів відмовився, адже за ті гроші навіть кошторис та проект неможливо зробити. Тільки цього року міська рада, згідно нашого підрахунку, передбачила нам 300 тисяч гривень на ремонт. Але оскільки на сьогодні грошей у бюджеті немає, то ми звернулися до директора Бурштинської ТЕС ДТЕК Андрія Шувара про допомогу. З аналогічним листом звертався і міський голова, тож Андрій Йосипович пообіцяв допомогти матеріалами. Буквально вчора я посилав на станцію свого заступника, ми підібрали там частину матеріалів на один корпус і надіємося, що ремонт скоро почнеться. Для того, щоб вирішити проблему кардинально ми просили у стратегію співпраці з ДТЕК на 2016-2018 роки в напрямі «енергозбереження» закласти повну реконструкцію системи теплопостачання Бурштинської міської лікарні. Для цього потрібно зробити енергоаудит. Хотілося б зробити цю систему закритою, відділеною від міської, тобто поставити теплообмінники окремо на кожне відділення. Адже якщо урод домі нам потрібно 22-24 градуси тепла, то у інших відділеннях достатньо 19-21 градус. Це була б економія тепла. На сьогодні, ми приблизно рахували, така система обійдеться у 5-6 мільйонів гривень, але тоді цього б стало на наступних 50 років. 
- Знаю, що місто довгий час не могло знайти кошти на купівлю автоклава.
- Автоклав вже купили і привезли, але в самій автоклав ній впродовж 20-ти років не проводилось жодного ремонту, тож ми, використовуючи момент, розпочали і вже закінчуємо ремонт у тому приміщенні. Там ми використали до 10 тисяч гривень з благодійного фонду: ставимо плитку, міняємо труби, електричну проводку. Думаю за тиждень все буде готово. До слова, цей автоклав важить десь 300 кілограм. Проте нам потрібен ще один такий апарат і ми надіємося його купити за кошти, передбачені на купівлю обладнання для лікарні у стратегії співпраці міста Бурштин з ДТЕК ще в цьому році.
- Що ще вам треба з обладнання?
- Нещодавно до нас приїжджали представники з посольства Японії («БВ» писав про це у минулому номері – ред.) які вивчали ситуацію по нашій грантовій заявці на купівлю сучасного «іриго-клоно-гастроскопа» у японської фірми OLIMPUS. Його вартість становить 1 мільйон 400 тисяч гривень. Така система є тільки в Siemensgroup в Івано-Франківську. За допомогою цього апарата можна обстежувати шлунок, пряму кишку, весь кишечник, віброскопію робити і багато іншого. Спеціаліст у нас є готовий, він був на курсах і до березня наступного року ми будемо знати результат по цій заявці. Дуже надіємося на перемогу у гранті, адже такого старого обладнання, як у нас представники посольства ще не бачили.
- Нещодавно український прем’єр дуже багато говорив доступність вакцин. На часі початок навчального року та і зима незадовго. Чи забезпечені бурштинці вакцинами?
- Централізовано ми отримуємо дуже мало вакцин. Купили туберкулін за кошти, які виділила міська рада згідно програми, БЦЖ (також від туберкульозу – ред.) немає. Тож наразі не вистачає. Але є дві причини: перша – те, що ми нещодавно стали самостійними і нас при розподілі просто забувають, інша причина – в Україні дійсно не вистачає вакцин. Можливо знову проблема у розподілі. Думаю до початку навчального року ми дещо поповнимо запас вакцин.
- А як щодо взагалі медикаментів? 
- Нам на рік виділили 300 тисяч на купівлю медичних препаратів. Нагадаю, у минулому році було 200 тисяч. Але порахуйте наскільки все зросло в ціні. Проте наразі нам вдається забезпечити пільгові категорії громадян безкоштовними рецептами. Але в стаціонарі фактично люди мусять купувати медикаменти, тому що крім невідкладної допомоги ми мало чим можемо безкоштовно забезпечити. У нас взагалі склалася парадоксальна ситуація: хоча на одного жителя нашого міста виділено найбільше в області – 900 гривень на медицину (береться весь бюджет медичної галузі міста і ділиться на кількість населення у місті –  у Бурштині – майже 15 мільйонів гривень на 15 тисяч 600 осіб – ред.), реально ця цифра набагато менша (по області середня цифра складає 670-680 гривень на людину – ред.). Адже ми і надалі продовжуємо обслуговувати жителів навколишніх сіл. У нас є договір з Галицьким районом на переведення субвенції для цих жителів. І, хоча ми планували на початку року отримати субвенцію в розмірі 4 мільйони 500 тисяч, правда потім цифра зменшилась рівно на половину, а договір район підписав тільки на 1 мільйон 200 тисяч гривень, наразі не отримали з району навіть 600 тисяч. Але ми не можемо відмовити жителям навколишніх сіл, адже ми тепер всі у одній громаді, тож по документах ми обслуговуємо 15 тисяч 600 осіб, а фактично сягаємо 22-ох тисяч. Тому реально ті 900 гривень вже далеко не 900. Тому нам і надалі потрібно думати про якусь оптимізацію, про можливе все ж таки закриття інфекційного відділу, але це мусить вирішувати громада.
- Яким чином?
- У нас при лікарні створена громадська наглядова рада. Але наразі дуже мало активних людей, які б хотіли у ній працювати. А ми запрошуємо усіх: підприємців, директорів підприємств, установ та організацій міста, представників політичних партій, активних молодих людей. Давайте разом зберемося і будемо вирішувати проблеми міської лікарні. Давайте будемо вирішувати які галузі розвивати, на чому економити. Адже ситуація дуже складна.
- На одній із нарад ви говорили про лікарняну касу?..
- Лікарняна каса зараз є в Коломиї і вона наразі вважається обласною лікарняною касою. Тобто туди входять бажаючі з усієї області. Туди вже вступило і обласне управління охорони здоров’я і різні адміністрації районні.  Свою лікарняну касу створити можна, але щоб вона працювала ефективно, потрібно щоб до неї увійшли близько 50 тисяч членів. Інакше не вистачить коштів. У коломийській касі при внесенні 35 гривень на місяць забезпечується лікування від 1600 до 2000 тисяч гривень. Це не багато, але таких коштів вистачає на терапевтичне лікування. Якщо людина не захворіє – гроші внесені нею в рік пропадають. Працює принцип «здоровий платить за хворого». 
Взагалі зараз потрібно вводити страхову медицину. Ми декілька разів були у Польщі і там все налагоджено інакше. Там гроші йдуть за пацієнтом, але там кожна людина на медицину в місяць дає 9% від заробітної плати на фонд. Фонд у свою чергу укладає договори з усіма медичними закладами, куди йде лікуватися пацієнт і платить їм.
І якщо пацієнт йде до лікарня, відповідно лікар заробляє більше. Тож там немає потреби когось звільняти, щось оптимізовувати. Все робиться автоматично: якщо ти добрий лікар – ти заробляєш, тебе цінують, до тебе ходять; якщо ти поганий лікар – ти сам підеш.
- Розкажіть про благодійні внески.
- Благодійний внесок це є 35 гривень, які людина може сплатити, якщо потрапляє до лікарні на стаціонар. А може і не заплатити. Ці кошти зараховуються на благодійний рахунок. За ці кошти ми змушені купувати медикаменти. Наприклад: ми в рік робимо майже тисячу рентгенів. Тобто йде десять упаковок плівки по 100 штук. Одна упаковка коштує 2500 гривень. Тоді на 112 місяців ми повинні витратити тільки на плівки 120 тисяч гривень. У нас таких коштів немає, адже тоді не вистачить на інші лікарства. А ми маємо закупити ще наркотичні засоби, які людям ніхто не продасть, забезпечити безкоштовно  медикаментами людей, які помирають від раку, забезпечити медикаментами невідкладну допомогу, адже коли біда – потрібно давати одразу і не чекати, для лабораторії потрібно закупити дезсередники, і ще багато іншого. Інша справа, що є люди які можуть, але принципово не дають, а є люди, які не можуть собі дозволити навіть ті 35 гривень благодійних дати. Та ми мусимо забезпечити всіх принаймні тим найнеобхіднішим на перший час. Ми лікуємо навіть людей з інших районів. Був випадок з ножовим пораненням. Привезли безпритульного і ми його прооперували. Витратили біля 7 тисяч гривень і ніхто нам ці гроші вже не поверне. Але і дати людині померти ми також не маємо права. Також не забуваємо про те, що є пільгові категорії громадян, які мають право на безкоштовні медикаменти. До слова, одна плівка для рентгену в аптеці коштує до 50 або і більше гривень. Немає проблем – кожен може собі купити. Ще раз говорю, нікого ми заставити заплатити благодійний внесок не можемо, але без цього і працювати неможливо. Хтось мусить за лікування платити. У Європі платить або людина, або держава, або страхувальник (фонди, працедавці). У нас з цим біда: держава достатньо коштів не виділяє, у людей не завжди є потрібні кошти, а страхування життя та здоров’я ще не популярно. Та й з роботодавцями проблема, адже всім відомо що досі існує інститут зарплати в конвертах. Тож жодної страховки немає.
- Що то за внески по 400 гривень, про які часто доводиться чути у місті?
- Ці чутки розповсюджують люди, які або не розуміються, або спеціально хочуть нашкодити. Справа у тому, що інколи є складні операції на котрі треба багато витратних матеріалів. І є такі матеріали, які людина може сама собі придбати, а є й такі, що вона не купить. Це і вище згадувані вже наркотичні речовини, спеціальні скоби, пластини, спеціальний розчин для очищення інструментів після операції. Це все в середньому обходиться 400 гривень. Це є плата за розхідні матеріали. Але ще раз говорю, це тільки у випадку операцій. Є люди, які не платять, є такі які не можуть заплатити і заставити їх ніхто не може. Можемо тільки пояснювати і просити. Усі ці кошти йдуть на рахунок благодійного фонду. Також не варто забувати, що в Україні є визначений перелік платних послуг, які надають медичні заклади. Кошти за ці послуги перераховуються вже на казначейський рахунок, з яким працювати набагато важче.
- Ви говорили про бюджет лікарні на рівні 15 мільйонів гривень. На що, в основному, йдуть кошти?
- Близько 87% нашого бюджету йде на зарплату та енергоносії. Решту залишається на все інше: харчування, медикаменти пальне. Ми в місяць використовуємо 300 літрів пального.
- Чи вистачить коштів до кінця року?
- Коштів не вистачить через те, що на початку року ніхто не враховував індексацію. На початку року виплата індексації забирала додатково з бюджету 40-50 тисяч, зараз на місяць 195 тисяч гривень. Якщо б її не платити, то нам вистачить повністю коштів на зарплату до кінця року. Місяці зараз фінансово  тяжкі, адже багато людей йдуть у відпустки і потрібно виплачувати додаткові кошти. Проте ми вдалися до економії і на місце тих, хто у відпуску, нових не ставимо. Та все одно щомісяця перевитрати йдуть на рівні 105 тисяч гривень.  Ми десь попередньо рахували що до кінця року нам не вистачає більше ніж 500 тисяч гривень тільки на зарплату. Але зараз будуть легші місяці і ми постараємося ще тисяч 300 зекономити.  Вважаю, що уряд мав би цю індексацію відшкодувати, адже хто при формуванні бюджету знав, що так станеться. До речі, не всі лікарні в області платять індексацію.
- Які перспективи лікарні сьогодні?
- Перспективи у нас одні з найкращі у області. Колосальна заслуга у цьому є нинішнього голови і нинішньої сесії. Адже якби не статус міста обласного значення, то нашої лікарні уже б напевно не існувало.  Тепер усі в області нам по доброму заздрять.
- Дякую за змістовну розмову.
- І вам дякую, і принагідно хочу подякувати жителям навколишніх сіл за сприяння нам при минулорічному зборі картоплі для лікарні. Хочу повідомити, що за рік на харчування, яке звичайно є невідповідним, але, на жаль, такі норми встановлено урядом, лікарні потрібно 15-16 тонн картоплі. Також надіємося на допомогу і в цьому році. Здоров’я вас усім.
Володимир Капусняк
 
Переглядів: 502 | Додав: vovak | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: