П`ятниця, 20.09.2019, 12:55
Вітаю Вас Гість | RSS

Форма входу
Наші партнери
Календар
«  Квітень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Квітень » 6 » Чужих дітей не буває
15:45
Чужих дітей не буває

Близько двох місяців тому у місті Бурштині, поряд із іншими новоствореними структурами, свою роботу розпочала Служба у справах дітей, яка в прямому сенсі слова стоїть на сторожі благополуччя та спокою юних бурштинців. У її компетенції врегулювання найскладніших життєвих ситуацій, основою яких є дотримання прав дитини. Керівником Бурштинської служби у справах дітей стала Світлана Козар, яка у відвертій розмові розповіла про специфіку її роботи, та які плани втілюватиме в життя.

- Чому вирішили працювати саме у цій Службі?
- Ще дитиною, навчаючись у Бурштинській школі №1, завдяки хорошим вчителям, зокрема Ірині Євстахіївні Казимирчук, відкрила у собі схильність до філології, і в результаті здобула філологічну освіту у тоді ще педагогічному інституті імені Василя Стефаника, сьогодні це Прикарпатський університет. Після отримання диплому пішла працювати психологом у свою рідну школу. Мабуть так слалося не випадково, адже мене завжди цікавили стосунки між людьми, їхній внутрішній світ та переживання, чому в одній сім'ї бувають двоє зовсім різних дітей. І коли постало питання, що беруть психологів на роботу, а ніхто не хоче йти, бо боїться, вирішила, що варто спробувати, адже мені це цікаво. Пройшовши відповідні курси я стала психологом. Пропрацювала на цій посаді сім років, здобувши неоціненний досвід спілкування з дітьми. Знаєте, навіть через багато років мої учні, тепер вже дорослі люди, при зустрічі дякують мені за слушні поради, розуміння їхніх, тоді ще дитячих, проблем. Важливо бути відкритим для дитини, тоді й вона відкриється для тебе, адже нещирість діти бачать як ніхто інший. Увесь цей досвід, зібраний протягом років, дав мені впевненість у тому, що можу відважитись працювати у службі у справах дітей, наперед розуміючи, що легко не буде, адже мова йде по роботу з дітьми, які з тих чи інших причин потрапили у складні життєві ситуації і потребують захисту, підтримки та розуміння від нас дорослих.
- Яким складом сьогодні працює Служба?
- У Службі у справах дітей сьогодні є тільки два працівника: начальник та головний спеціаліст. Така кількість звичайно є дуже малою зважаючи на велику кількість справ які є у нашому віданні, більшість з яких носять конфіденційний характер задля захисту прав та інтересів дитини. За кожною такою справою стоїть вже десь скалічена маленька душа, ображена чи батьками, чи суспільством. Наше завдання помагати таким дітям. У місті Бурштині перебуває п'ятеро дітей на первинному обліку, тобто ті, які ще не мають певного статусу і є в складних життєвих обставинах, стільки ж є дітей, які позбавлені батьківського піклування та перебувають під опікою та піклуванням і прибули з інших територій, двадцять дітей позбавлені батьківського піклування і стоять на первинному обліку.
- Чи є у місті люди, які б хотіли всиновити дитину, або створити прийомну сім'ю?
- Звичайно є сім'ї, які хочуть всиновити дитину, але цю інформацію, згідно законодавства України про усиновлення, ми не маємо права розголошувати. Щодо прийомних сімей чи закладів сімейного типу, то на жаль жодного у місті не створено і над цим будемо активно працювати. У Галицькому районі є близько двадцяти таких сімей і, як показує практика, усі вони виявились щасливими, діти повністю адаптувались у родинах. Думаю, що у нашому місті знайдеться чимало людей, які, виховуючи власну дитину, відважилися б взяти у свою родину маленьку людину, що потребує батьківської любові. Більше того, створивши прийомну сім'ю, такі батьки отримуватимуть від держави фінансову підтримку, а дитина не втратить статусу сироти та усіх пільг якій їй належать.
- Чи налагоджуєте співпрацю з навчальними закладами міста, адже вчителі та психологи можуть стати вашими найпершими помічниками, бо щодня спілкуються з дітьми?
- Дійсно, наразі така робота ведеться, але часу, відколи ми працюємо, пройшло досить мало, тому особливих результатів ще не маємо. Відчуваємо й брак працівників, бо наразі за паперовою роботою, втрачаємо чимало часу, який би міг піти на вирішення важливих питань. Але ми стараємось, вчимось і сподіваємось на хороший результат нашої праці. Хотіла б подякувати Галицькій службі у справах дітей, зокрема її начальнику Емілії Думан, за їхню компетентність, допомогу, за те, що діляться з нами своїм досвідом. Жартома кажемо, що Галицька служба усиновила Бурштинську. Щодо навчальних закладів, то разом із міським відділом освіти уже створені певні напрацювання та проекти  співпраці. Плануємо провести своєрідні профілактичні відвідування усіх шкіл, щодо попередження та протидії насильства у сім'ї.
- Чи співпрацюєте з правоохоронними органами міста?
- Співпраця насправді досить тісна. Розпочалась вона відразу із перших днів нашої діяльності. Нами було отримано заяву від однієї жительки міста Бурштина про те, що бабуся не хоче віддавати дитину матері, хоча ніяких законних підстав так діяти у неї не було. Молода жінка зі сльозами звернулася у службу дітей, бо самотужки врегулювати це питання з власною мамою не змогла. Як виявилось жінка вийшла вдруге заміж, чоловік вирішив всиновити дитину і створити повноцінну сім'ю. Здавалось би у чім тут проблема, але каменем спотикання стали звісно ж гроші, які мати отримує на дитину, а от  їх одноосібним розпорядником вирішила стати бабуся. Дитина у цій ситуації стала банальним заручником меркантильних міркувань. Служба звичайно не могла залишатися осторонь. Разом із правоохоронцями вдалося забрати маля та передати молодим батькам, попередньо перевіривши умови в яких житиме молода сім'я. У результаті все сталося якнайкраще. Висновок один: ніколи не варто залишатися сам на сам зі своїми проблемами, адже поряд є відповідні служби, які завжди, в рамках закону, готові вам допомогти.
- Окресліть перспективи вашої роботи, які цілі ставите перед собою?
- Плани на майбутнє у тому, щоб наблизити суспільні бачення до проблем дитячих будинків, а ще більше до проблеми сирітства, донести розуміння того, що кожній дитині, незважаючи на її вік, потрібна повноцінна сім'я. У перспективі бачу тісну і плідну працю зі школами міста у рамках проекту "Чужих дітей не буває". За цим задумом дітей, які за волею долі, проживають в дитячих будинках, але не мають статусу сироти, запрошували б на вихідні, чи канікули бурштинські сімї, які мають великі люблячі серця і своїм теплом могли б поділитися, показати приклад справжньої, доброї родини. Закликаємо усіх не бути байдужими до долі дітей, інформувати про складні життєві ситуації, адже тільки разом, спільними зусиллями ми зможемо зростити гідне молоде покоління українців.
Надія Польова

 

Переглядів: 509 | Додав: vovak | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: