Учениця 11 класу Бурштинської ЗОШ №3 
Дзвенислава Синишин

Осінь за вікном. Дивлюсь крізь шибку і помічаю похмурі барви цієї пори. Листопадово пахне в повітрі. Дощить…Кудись поспішають люди, у всіх свої справи. Мені набридає ця сіра тиша, і я вирушаю з дому в пошуках того, чого прагне моя душа. Напевно, я просто втомилась і хочу відновити свої сили, віру в майбутнє, а ще…я давно не була в бібліотеці. Тому першою думкою було одразу опинитись там, у храмі наук, де є вдячні співрозмовники – Книги. Щиріших за них друзів, напевно, не буває.
Нарешті я заходжу в зал, де пахне давниною та магією. Торкаюсь твердих палітурок і відчуваю їхню енергію. Бібліотека – це давня і вічно жива скарбниця людського розуму. Скільки зібрано мудрості на цих важких поличках! Скільки містять у собі книги скарбів живого світу: непримиренну боротьбу ідей, допитливий науковий пошук, насолоду від прекрасного, отримання знань, розваг – перелічувати можна до безконечності. Усе життя Всесвіту зосереджене в магічному кришталі, що зветься Бібліотекою. Це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що в давнину бібліотеку називали по-різному: «дім життя», «притулок мудрості», а фараон Рамзес назвав її «аптекою для душі». Я не знаю, чим саме зараз є для мене місце, у якому мені затишно. Чи це притулок, чи аптека, але вірю, що стане легше. Усе минеться, і я з новими враженнями порину у світ прекрасної юності. Тут особлива тиша… Вона зачаровує своєю простотою і порядком. «Господині»-бібліотекарі старанно і щиро зберігають атмосферу храму знань. Від цього захоплює дух і з’являється бажання оселитися серед книг хоча б на деякий час. Кожна з них допоможе, розділить зі мною смуток, порадіє за мої успіхи. 
Світ книг вирішує складні питання, будує мости із минулого в майбутнє. Нехай усміхнуться обережні. Я вірю в чари книжки, а ви? Чого лише у творах не трапляється, чого не буває! Люди мають крила і летять у країну мрій. Як і герої книг, так і ми в реальному житті маємо радісні дні. 
У бібліотеці, як в аптеці, є ліки від лицемірства, брехні, ліні, жорстокості, заздрості. Книги лікують без вагання, бо вони без рецептів діють лише цілеспрямовано, влучно й суттєво. Книга є для мене радістю для душі віддавна. Вони для мене – це вірні друзі, що допомагають і супроводжують повсюди: вдома, у школі, в бібліотеці, під час подорожей. Вони ведуть у світ очікувань, сподівань та здійснення мрій.Я вважаю, що окремі книги мають потужну силу, адже надають психологічну допомогу, знімають душевний стрес. У науці таке явище має назву книголікування або бібліотерапія (грецькою мовою). Застосовується воно з метою підвищення інтересу до читання, виховання поваги до книги, ролі художніх творів у житті людини. Звичайно, це залежить від змісту й тематики. Навіть монахи згадують, що читання святих книг мають зцілюючі властивості. Людина стає спокійною, стійкою до стресів, які так часто бувають у сучасному світі.
Перестав накрапати дощ. Крадькома визирнуло сонечко. На душі стало тепліше. Теплом віє від затишних ошатних поличок, на яких рівними рядками вишикувалися книги: такі різні за формою, розміром, кольором, тематикою. Так і люди – різні за характером, зовнішністю. Книги, як і люди, мають душі. Інакше як вони могли б їх зцілити. Виходжу з бібліотеки, сповнена радості. Незабаром я повернусь сюди ще не раз, і не тому, що Інтернет попереджає про дощі, а тому, що це особливий світ Книги, Знань, Культури, Спілкування.