У травні-червні 1966 року монтажники здали, а експлуатаційники електростанції поставили під промислове навантаження третій енергоблок. З його введенням у дію сумарна потужність Бурштинської ДРЕС сягнула 600 тис. кВт. Із зростанням потужності електростанції, збільшувалася чисельність її обслуговуючого персоналу. У червні 1966 року кількість працівників Бурштинської ДРЕС перетнула межу у 1100 чоловік. Невпинно зростало містечко енергетиків. І чим більше людей проживало у селищі, тим усе помітніше відчувався дисбаланс між чисельністю населення та кількістю закладів торгівлі, побутового обслуговування, освіти, культури, спорту та місць проведення дозвілля. 29 липня 1966 року Івано-Франківський обком КП України та облвиконком направив до Центрального Комітету КП України листа, у якому зокрема мовилося: «В первісному проекті ДРЕС були допущені серйозні прорахунки у визначанні кількості експлуатаційних, будівельних і монтажних кадрів ДРЕС (передбачалося 495 чол. експлуатаційників і 3200 чол. будівельників) і, як наслідок, була передбачена проектом недостатня кількість об’єктів соціально-культурного і побутового призначення в селищі ДРЕС. В даний час у селищі ДРЕС проживає 6800 чоловік експлуатаційників, будівельників і монтажників. Наявна мережа соціально-культурних установ, підприємств торгівлі і побутового обслуговування не задовольняє запитів жителів селища. Їх обслуговує тільки один магазин мішаних товарів на 28 робочих місць, кафе на 84 місця і чотири точки продажу овочів і молочних продуктів. У селищі функціонують три дитячих садки та одна школа на 960 учнів. Ця мережа соцкультпобуту, крім того, обслуговує до 2500 жителів прилеглого до селища ДРЕС району старого селища Бурштина та навколишніх сіл. В селищі ДРЕС немає жодного кінотеатру і клубу. Диспропорція, що утворилася між кількістю населення і мережею соціально-культурних установ та підприємств побутового обслуговування, викликала необхідність перегляду кошторисно-фінансового розрахунку. 25 травня 1966 року Державна експертиза, розглянувши пропозиції проектних організацій при корегуванні зведеного кошторисно-фінансового розрахунку, встановила штат експлуатаційного персоналу ДРЕС в кількості 2044 чол., збільшила житлову площу селища на 39 тис.кв.м. і погодила будівництво 17 додаткових об’єктів соцкультпобуту. Втирати на будівництво селища ДРЕС збільшені з 8,8 млн.крб. до 20,9 млн.крб. Для забезпечення нормального культурного і побутового обслуговування будівельників, монтажників, робітників ДРЕС та їхніх сімей по кошторису селища ДРЕС необхідно побудувати у 1967 році додатково такі об’єкти соціально-культурного і побутового призначення: комбінат побутового обслуговування, їдальню на 270 посадочних місць, магазин промпродтоварів, піонерський табір на 280 місць, пансіонат на 305 місць, районну контору зв’язку, музичну школу на 250 учнів, палац культури на 800 місць, пляж на 1000 чоловік, водно-моторну станцію». Тим часом будівельники і монтажники нарощували темпи спорудження електростанції. Перед ними стояло завдання до кінця року змонтувати та здати в експлуатацію четвертий енергоблок. Експлуатаційники, у свою чергу, з кожним днем збільшували кількість виробленої електроенергії. Лише за сім місяців 1966 року Бурштинська ДРЕС понад план виробила 2,5 млн. кВт-год електроенергії, за рахунок економного витрачання електроенергії на власні потреби зекономила 150 тис. кВт-год електроенергії та 450 тонн умовного палива. Трудові здобутки бурштинців не залишилися непоміченими. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 жовтня 1966 року «за видатні успіхи, досягнуті у виконанні завдань семирічного плану по розвитку енергетики країни», Віктору Бондарєву – бригадиру монтажників Бурштинської монтажної дільниці тресту «Південтеплоенергомонтаж» - присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці із врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». Цим же Указом Президії Верховної Ради СРСР орденами і медалями були нагороджені працівники ДРЕС: Костянтин Валуєв, Іван Крижанівський, Віра Кисельова, Раїса Корнєва, Георгій Кіор, Олександр Лагутін. За підсумками роботи у ІІІ кварталі 1966 року колективу Бурштинської ДРЕС присуджено 1-ше класне місце і перехідний Червоний прапор Міністерства енергетики і електрифікації УРСР та Української Ради профспілок. Кращими людьми ДРЕС було визнано: старшого машиніста енергоблоку Костянтина Валуєва, машиніста блока Василя Сематюка, бульдозериста ТТЦ Михайла Сірка, моториста паливоподачі Зінаїду Бєляєву, електрослюсара по приладах ЦТАВ Миколу Вавриша, слюсара ЦЦР Геннадія Тартакова, старшого апаратника ХВО Ганну Флерко. У грудні 1966 року запрацював четвертий енергоблок Бурштинської ДРЕС. Андрій Міліченко Продовження - у наступному номері газети
