Товариство з обмеженою відповідальністю "Пам’ять" було першою установою у районі, котра почала професійно займатися похованнями. Як розповідає Євгенія Йосипівна Човган - засновниця і незмінна керівниця товариства - вони були чи не першими офіційно зареєстрованими у області, що мали форму ТзОВ.
Загалом цією справою Євгенія Йосипівна займається з 1970-х років. Тоді, ще за радянської влади, їй доводилось хоронити людей без священиків. Навіть платили за це - 6.5 рублів за один похорон. Відділилися від владної структури вони у 1995 року.
На сьогодні товариство займається обслуговуванням та прибиранням міського цвинтаря. Також "Пам’ять" надає послуги з копання могил, заливки фундаментів на могили, виготовлення та установки надгробних пам’ятників, надання автотранспорту для похорону. Тобто, резюмує Євгенія Йосипівна, увесь спектр похоронних та ритуальних послуг. Також у товариства можна придбати домовини та інші супутні товари. Зараз, розповідає пані Євгенія - все простіше. Товар привозять. Пропонують дешевше, краще. На вибір. Це колись потрібно було все самим зробити.
- Розкажіть дещо про цінову політику?
- У нас на підприємстві існує калькуляція. Ми сплачуємо всі податки, у нас усі працівники зареєстровані офіційно і тому ми мусимо встановлювати рентабельні ціни. Тому з підняттям, наприклад, мінімальної зарплати, або ж іншими фінансоутворюючими чинниками ми проводимо й перерахунок цін на наші послуги.
- То скільки ж обходиться копання ями зараз? Чи можуть родичі покійника самі це робити?
- Самим копати ми вже не дозволяємо. Адже ще на старому цвинтарі можна побачити, як люди не завжди добре і правильно це робили. Без дотримання традицій, та й, зрештою, параметрів розміщення. Сьогодні копка ями коливається в межах 570 гривень. Копає яму двоє людей. Іноді взимку нам може допомогти хтось з родичів покійного. У нас зараз два цвинтарі. На новому цвинтарі вже 11 рядів.
- Скільки у вас працівників?
- Зараз у нас від 12 до 14 осіб. Ми мусимо забезпечити зарплатою всіх, мусимо заплатити податок, інші відрахування. На відміну від новоспечених ритуальних салонів, котрі працюють на спрощеній системі оподаткування.
- Чи багато у вас роботи?
- За рік ми обслуговуємо 115-120 похоронів. Десь 10-15 похоронів бурштинців відбуваються у селах, де вони народились. Тому наша статистика і статистика у міській раді може відрізнятися. Тобто на місяць найбільше - 12 похоронів.
- А якщо у людини немає рідних?
- Одиноких людей та бурштинців з дому перестарілих (у Бульшівцях - ред.) ми ховаємо за кошт міської ради. На їхнє майно ми не претендуємо. Нещодавно якраз похоронили людину, в котрої не було нікого. Син десь далеко у Росії живе. Попередив, що не приїде. Тож мусіли хоронити. Проте тепер таких дуже мало.
Зазначу, що колись ми набагато більше хоронили одиноких. Тепер так немає. Тепер мусить хоронити той, кому записали помешкання. Колись же був момент, коли ще селищна Бурштинська рада заборгувала нам 45 тисяч гривень за такого роду похорони. То ми мусіли забирати цей борг через суд.
- Чи безплатні місця на бурштинському кладовищі?
- Так. Місця безкоштовні. Проте чуємо, що вже Київ почав брати гроші навіть за цю землю. Існують ще так звані "броньовані місця". Але й вони безплатні. Наразі у нас немає потреби такого робити.
- Конкуренції не боїтеся?
- Тяжко зараз, звичайно, бо у Бурштині десь до 10 магазинів нині займаються продажем ритуальної продукції. Навіть у Галичі менше. Рятує тільки договір з міською радою на обслуговування кладовищ.Та й традиція. Люди звикли йти до тих, хто довше на ринку.
- Щось цікаве у професії відзначите?
- Є одна деталь. У нас на старому цвинтарі було дуже багато старих великих дерев. Зараз їх немає. Порізали. Але й були моменти, коли дерево падало. Проте жодного разу дерево не впало на пам’ятник. Навіть невеликих пошкоджень не було.
Також не хотілося б, щоб на старому цвинтарі міняли огорожу. Кажуть, має бути кована. На мій погляд, цього не потрібно.
- Хто з цікавих або ж відомих людей похований у Бурштині?
- У нас дуже багато польських могил (на фото зверху - каплиця-усипальниця родин Скарбків та Яблоновських - ред.), є безліч рядянських захоронень, навіть не відомих осіб. Також похоронений воїн-афганець, а нещодавно відбулося відкриття меморіальної плити біля пам’ятника-меморіалу підпільникам ОУН та УПА, жертвам сталінського терору (на фото внизу).
|
