На території Бурштина розташовані три приміщення, у котрих колись були туалети. Проте на сьогодні жоден санвузол не працює. Про причини відсутності хоча б одного такого потрібного закладу у місті ми говорили з міським головою Петром Курляком, а про необхідність чи недоцільність його функціонування - з мешканцями міста. Петро Курляк: У нашому місті зараз активно обговорюється проблема існування і функціонування міських публічних туалетів. Тому на часі така розмова з громадою міста. Ця проблема в цікавий спосіб підігрівається нашою місцевою телерадіокомпанією РАІ і, як завджди, подається неправдива інформація. Мова йде про те, що на территорії міста існувало три публічних туалети. Один з них достатньо вже тривалий час функціонував у старому парку імені Шевченка. Він наразі є напівзруйнованим. Другий - збудований за попередньої каденції а не за каденції голови Курляка і цього скликання депутатів. Його ще було названо найдорожчим за всю історію існування міста. І третій публічний туалет, що існував від самого початку заснування нової частини Бурштина по вулиці Січових Стрільців. Що хочу сказати: звичайно, що наше місто з 18 тисячами населення потребує публічного туалету. Ми пробуємо вирішити проблеми, які накопичилися за сотанніх 5 років у цій сфері. Тож хочу донести до мешканців міста, що туалет по вулиці Січових Стрільців не функціонує тому, що 3 липня 2008 року сесією Бурштинсьої міської ради 5 скликання (№15/20-08) було прийнято рішення, яке називалося «Про внесення в перелік об’єктів комунальної власності що підлягають приватизації шляхом аукціону-кункурсу в 2009 році». Текст у ньому звучить так: «розглянувши заяви підприємців Шершакова та Мрочко про продаж їм приміщення громадського туалету по вулиці Січових Стрільців міська рада вирішила внести в перелік об’єктів, що підлягають приватизації шляхом аукціону-конкурсу в 2009 році приміщення громадських туалетів по вулиці Січових Стрільців із збереженням цільового призначення». Наступне рішення від 17 липня 2009 року за №04/2709 звучало так: «міська рада вирішила здійснити приватизацію нежитлових приміщень громадских туалетів по вулиці Січових Стрільців у місті Бурштин із збереженням цільового призначення шляхом продажу з аукціону (конкурсу). Отже я хочу, щоб мешканці міста знали, що громадський туалет по вулиці Січових Стрільців було продано з аукціону в 2009 році і наша каденція та міський голова Курляк не мав до цього акту жодного відношення. Більше того, ми зараз подали до суду на оскарження цього рішення і проводимо відповідну роботу для того, щоб повернути громадський туалет назад в комунальну власність міста. Адже він зараз є приватною власністю і ми не можемо заставити приватних підприємців, які мають у власності цей громадський туалет, заставити його відкрити. Унас є єдиний шлях відрити цей туалет - через суд повернути об’єкт у комунальну власність. Що ми і робимо в даний момент. Скільки буде тривати ця судова тяганина ми передбачити не можемо. Що стосується туалету в старій частині міста біля торгового центру «Колібріс»: цей туалет справді є найдорожчим туалетом за всю історію існування міста і він також був збудований за попередньої каденції. Його вартість сягнула 300 тисяч гривень. Чому він закритий сьогодні? Я хочу, щоб мешканці міста глибше розуміли причину такого стану. По-перше - справді потрачено було 300 тисяч гривень на побудову, а для того, щоб він існував належним чином ми змушені були утримувати двох працівників в штаті комунального підприємства «Житловик». Мав бути касир та прибиральниця. Їм потрібно було платити зарплату. Окрім того взимку потрібно були поставляти туди гарячу воду, яка зараз дорога. Також треба платити за електроенергію. І в сумі ми мали досить великі збитки, оскільки користувачів було надзвичайно мало. Люди нарікають зараз, що туалет не працює і , водночас, не готові були платити гривню за користування послугою. Міський бюджет був неспроможний покривати витрати на утримання туалету і виконком міської ради прийняв рішення закрити туалет на зимовий період і відкрити його в теплу пору року. Адже влітку нам, як мінімум, не потрібно постачати туди теплову енергію, що дає хоч якусь економію. А за умов жорсткої економії, та оптимізації кількості працівників КП «Житловик» ми не можемо ще утримувати збитковий об’єкт і нарощувати борги КП. Хочу довести до мешканців міста, що за останніх два роки ми скоротили 22 особи в зв’язку з важким економічним становищем підприємства. До слова, КП «Житловик» закінчив минулий рік зі збитками 3,5 мільйона гривень і ми плануємо найближчим часом чергове скорочення до 30 осіб. А про туалет у старій частині міста - ще хочу сказати, що мешканці міста, не бажаючи платити гривню, справляли нужду під стіни туалету, котрий працював. Виручка тоді за день роботи становила в середньому 5 гривень, а затрати - досягали 200 гривень в день. Ми пробували продати цей туалет з аукціону за ціною визначеною експретизою - за 60 тисяч гривень. За ці кошти ми хотіли придбати хоча б шість біотуалетів. Однак бажаючих купити об’єкт не виявилося. Ми й далі ведемо пошук. Окрім того варто скзати, що старий туалет, який багато десятиліть функціонував у парку імені Шевченка ми цього року будемо демонтовувати і на його місці збудуємо новий туалет. Але це питання часу, бо наразі не позволяє погода. Але в цій усій історії є один дуже примітивно-скандальний конфліктний підтекст. Про це все найбільше починає говорити комапнія РАІ, власники якої є одночасно власниками ринку «Центральний». А в паспорті ринку вказано, що на території ринку діють громадські санвузли. Натомість всі мешканці нашого міста знають, що жодний санвузол там не діє. Тож я буду рекомендувати власникам ринку звернути увагу на вирішення цієї проблеми бо ми будемо ставити питання про закриття ринку через відсутність діючих санітарних вузлів, що вказані в паспорті ринку як діючі. А така оцінка нашим діям і ситуації навколо міських туалетів зроблена на фоні того, що вони - ТК РАІ -знали, що до жалюгідної ситуації з міськими снвузлами призвели дії попереднього керіництва міста.
Про необхідність громадської вбиральні в Бурштині сказано було вже багато, сьогодні на вулицях рідного міста можна було почути чимало цікавих думок з цього приводу: «Коли прогулюємось з дітьми, нам справді нема куди подітися. Проблема туалету виникає постійно, бо щоразу вести дитину додому незручно і далеко.» - зізнається Тетяна, молода мама. «Ми тут щодня гуляємо, і ще дня такого не було, щоб хтось з перехожих не спитав, де знаходиться туалет.» - підтримує її пані Оксана. Дана Степанівна також щодня гуляє з онуками, жінка вважає, що потрібен недорогий туалет: «Буває, хапаєш дитину за руку і біжиш під найближче дерево, то є не добре, бо треба привчати дітей до порядку. Не кожному додому близько.» Наталя, продавець, переконана в необхідності відновлення роботи громадської вбиральні, а пенсіонерка Ганна Миколаївна розповідає: «Кожен ґазда першим ділом коло господи будує клозету. Я проживаю на вулиці Січових Стрільців, то люди ходять по потребах просто попід будинки... Мужик то ще до дерева притулиться, а жінки, як спідниці задирають, з наших вікон все видно. Стидоба!» Ось такі курйози. Сподіваємось, найближчим часом вирішиться це важливе питання.