У середу, 29 жовтня м. Бурштин відвідав Івано-Франківський національний академічний Гуцульський ансамбль пісні і танцю «Гуцулія» — професійний вокально-хореографічний колектив, заснований 1939 року в м. Івано-Франківськ відомим українським композитором та культурним діячем Ярославом Барничем. Ансамбль збирає, художньо обробляє та пропагує гуцульську народну творчість, створює нові пісні, танці і театралізовані вокально-хореографічні картини з життя Гуцульщини. В репертуарі ансамблю є також твори української, російської і зарубіжної класики.
Власне, Бурштин ансамбль відвідав із музично-драматичним дійством «Оле», у якому відтворено чимало епізодів періоду життя Олекси Довбуша, зокрема сцени гуцульського весілля, залицяння Олекси до Дзвінки, його смерті від кулі Штефана Дзвінчука та похоронної процесії побратимів, котрі несуть тіло Довбуша на Чорногору.
За словами режисера міфо-опери, народного артиста України Василя Вовкуна: «Оле» — це одна з найвидатніших, якщо не найкраща, із-поміж версій інсценізації історії про народного месника, опришка Олексу Довбуша. Нам вдалося передати глибину і внутрішню суперечність героя, водночас мужнього, грізного й навіть страшного, але він, як і будь-який чоловік, має слабкості, і найбільша з них — кохана жінка Дзвінка — коштує йому життя».
Олекса гине не в кровавому двобої з ворогом, а через кохання, і такий акцент у виставі, узятий із життя Довбуша, вельми на часі, адже режисери, виписуючи романтичний ідеалізований образ, актуалізують прості, звичайні цінності характеру й поведінки (віру, боротьбу, чесноти, любов). Силу образу Олекси Довбуша акумулював заслужений артист України Євген Нищук. Він органічний у кожному своєму жесті, слові, погляді. У виставі вражає музика — поєднання гуцульсько-гірських мотивів із українською класикою, обрамлені в сучасні ритми. Завдяки цьому дійство стає ще ближчим до глядача, адже герої — селяни, опришки, мавки — живуть на сцені у своїх правічно-генетичних мелодіях, які мають уже нинішню динаміку, швидкість, рух... Міфо-опера — це суцільно музичне дійство (композитор — заслужений артист України Володимир Павліковський), підсилене в найексцентричніших моментах гуцульськими легендами про Олексу Довбуша й гірсько-крилатими віршами великого поета сучасності Василя Герасим’юка.
Окремо варто відзначити костюми героїв. Більшість героїв (селяни) — в автентичному народному одязі, із-поміж якого несподівано проглядаються образи воїнів-опришків — у шоломах і шкурах, наче гірські ведмеді із гуцульсько-трипільськими орнаментами на тілі. На мене найбільше враження справили герої Маланки — баби-віщунки — із великими масками-коронами на головах, величезними очима й жіночо-кухонним зіллям — часником, перцем, травами.
Закінчилася вистава урочистим співом гімну України. Глядачі залишилися задоволеними та з нетерпінням чекають наступних гастролей гуцульського ансамблю.
Олена Кравчишин
|