За кілька днів розпочинається прийом документів на вступ до Бурштинського енергетичного коледжу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Фахівців яких спеціальностей готує коледж, як відбувається навчальний процес, що необхідно змінювати у системі вищої школи України? На ці та інші запитання кореспондента нашої газети Андрія Міліченка відповідає директор коледжу Олександр Джура.
- Пане Олександре, перша згадка про заснування у Бурштині вечірнього відділення енергетичного технікуму датована 24 квітня 1964 року. Тоді створення відділення відбулося на базі Київського енергетичного технікуму. У червні 1966 року Бурштинський енергетичний технікум вже став самостійним навчальним закладом. 48 років, майже півстоліття, термін чималий. Скільки фахівців за цей час підготував Ваш навчальний заклад?
- За цей час наш навчальний заклад випустив чотирнадцять з половиною тисяч фахівців.
- Ваш навчальний заклад започаткований як технікум. Від 2005 року – це енергетичний коледж Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Що змінилося із зміною вивіски?
- Змінилася, насамперед, не вивіска, а змінився кардинально зміст. По-перше, навчальний заклад отримав солідну методично-наукову підтримку. Фактично реорганізація нашого навчального закладу сприяла поєднанню потужної матеріально-технічної бази коледжу з науково-викладацьким потенціалом базового технічного університету. По-друге, ми змогли відкрити базову вищу освіту на основі кваліфікаційного рівня бакалавр по трьох напрямках: теплоенергетика, електротехніка та економіка підприємства, створивши окреме відділення вищої освіти у місті Бурштин. Це дуже важливо для нас – галичан. Це щось подібно до того, як колись у Європі та Америці створювалися технічні школи у невеликих провінційних містечках як, наприклад, Оксфорді та Гарварді, які згодом перетворилися на світові центри розвитку науки та освіти. На превеликий жаль, ми ще донедавна думали, навіть не думали, а діяли в тому напрямку, що аби здобути вищу освіту необхідно їхати до Москви, Києва, Львова, в останню чергу – до Івано-Франківська. Я думаю, що настав час, коли маючи таку потужну матеріально-практичну базу як Бурштинська ТЕС, ми повинні розвивати вищу освіту у Бурштині.
- Яка на сьогодні структурна побудова коледжу, фахівців з яких спеціальностей та яких ступенів ви готуєте?
- Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» навчальний заклад здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за напрямками підготовки: «Теплоенергетика», «Електротехніка та електротехнології», «Економіка підприємств» та «молодший спеціаліст» за спеціальностями: «Монтаж і експлуатація електроустаткування електростанцій і енергосистем», «Обслуговування автоматизованого теплоенергетичного устаткування на електростанціях», «Монтаж і експлуатація теплоенергетичного устаткування теплових електростанцій», «Економіка підприємства», «Фінанси і кредит», «Оціночна діяльність».
Коледж надає освітні послуги для підготовки фахівців згідно з державним замовленням і договірними зобов’язаннями на рівні державних стандартів якості молодших спеціалістів та бакалаврів відповідно до ліцензій, виданих Міністерством освіти і науки України.
Основними структурними підрозділами коледжу є п’ять відділень: загальноосвітнє, технічне, економічне, заочне відділення освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» та відділення бакалаврату з денною та заочною формою навчання.
У коледжі створено вісім циклових методичних комісій та три випускові циклові комісії як структурні навчально-методичні підрозділи, що проводять навчальну, методичну, організаційну роботу з кількох споріднених дисциплін. Методичні циклові комісії працюють над удосконаленням та впровадженням в навчальний процес новітніх технологій, написанням методичних посібників для самостійної роботи студентів, розробкою методичних матеріалів.
Для вивчення стану та підсумків навчально-виховної і методичної роботи створено велику педагогічну, директорську раду, а на кожному відділенні - малі педагогічні ради.
З метою впровадження у навчальний процес новітніх технологій у коледжі створена цілісна комп’ютерна мережа, до складу якої входить 130 комп’ютерів різних систем та призначення. У навчальному закладі значна увага приділяється оснащенню кабінетів та лабораторій сучасним обладнанням, що дає можливість проводити навчальну роботу на високому методичному та навчальному рівні. Підготовка та проведення всіх видів занять в лабораторіях, кабінетах, збереження в них наявних засобів навчання забезпечуються лаборантами коледжу. Всі питання, пов’язані з організацією проведення занять, діловодством покладені на секретарів навчальної частини.
- Яким чином проходить навчальний процес у коледжі?
- Роботу щодо організації навчального процесу здійснює навчальна частина. Відповідно до робочих навчальних планів з усіх спеціальностей та напрямів підготовки навчальною частиною щорічно складаються розклади і графіки навчального процесу, де вказані тривалість теоретичного навчання, екзаменаційних сесій, практик, державної підсумкової атестації, державної атестації випускників та канікул; проводиться контроль за виконанням педагогічного навантаження, організацією та методичним забезпеченням навчального процесу на всіх відділеннях коледжу.
Навчально-виховний процес здійснюють науково-педагогічні працівники, серед них: 35 докторів та кандидатів наук, 54 викладачі вищої категорії, 9 викладачів методистів, 12 викладачів є здобувачами кафедр ВНЗ IV рівня акредитації.
- Ви зауважили, що коледж володіє потужною матеріально-технічною базою. Розшифруйте, будь ласка, нашим читачам термін «потужна».
- Для здійснення якісного навчально-виховного процесу в коледжі створена відповідна інфраструктура з належною матеріально-технічною базою, яка відповідає чинним вимогам. Загальна площа приміщень коледжу становить понад 17 тисяч квадратних метрів. Сюди входять: головний навчальний корпус, лабораторний корпус, громадсько-побутовий корпус, навчально-виробничі майстерні (слюсарно-механічна, теплотехнічна, електромонтажна, майстерні зварювання та засобів автоматизації), гуртожиток (тут розміщені медпункт, кафе на 60 посадкових місць, жилі та побутові кімнати для студентів, а також відділення бакалаврату з навчальними аудиторіями); спортивний комплекс – відкритий стадіон, велика та мала спортивні зали, тенісний зал, тренажерна кімната; актова зала та їдальня на 200 посадкових місць.
У нашому навчальному закладі функціонують 57 кабінетів і лабораторій, 5 комп’ютерних центрів, спортивний комплекс, тир, бібліотека, яка включає книгозбірню, книжковий абонемент, інформаційний центр з друкарнею та комп’ютеризованою читальною залою, державний історико-етнографічний музей «Берегиня», музей історії навчального закладу.
- Запитання більш широкого плану, що на Вашу думку, керівника навчального закладу з 25-річним «управлінським стажем», необхідно змінити загалом у системі вищої освіти України?
- Можливо, скажу крамолу, але освіта не потребує радикальних реформ. Вона повинна бути консервативною. Одним роком реформи не проводяться, адже освіта – це надбання нації впродовж тривалого періоду її розвитку. Давайте відкинемо у цьому питанні політику і скажемо, що радянська школа, попри усі її недоліки, була все-таки хорошою школою. Ми почали занадто різко змінювати курс, коли у 90-х роках забажали йти у Європу. Європа має дуже багато позитиву, однак вона має, скажімо так, свої напрями розвитку освіти, котрі історично склалися саме там. Ми ж прагнули за неповних 20 років, та навіть швидше, адже у Болонський процес увійшли лише у 2004 році, кардинально змінити нашу вищу школу. Розпочали, вибачте за термін, «бавитися» у Болонський процес, змінюючи семестровий процес на кредитно-модульний, який, на превеликий жаль, не прижився у вищій школі.
Але… Що трапилося, те трапилося. На мою думку, повинно бути дві основні форми отримання вищої освіти: перша, це бакалавр, друга – магістр. Наразі ми цим шляхом рухаємося. Проте, нижче від бакалавра повинен стояти молодший спеціаліст. Тобто, на сьогодні система вищої освіти має I-IV рівні акредитації. До І-ІІ рівнів відносяться технікуми та училища, які готують, будемо говорити так, тих самих працівників, яких готувала середньо-спеціальна ланка. І коли Україна представляла Європі свою систему освіти, то говорила, що у нас є середньо-спеціальна ланка, яку ми назвали вищою освітою І-ІІ рівнів акредитації. Європа тоді запитувала нас: а що це за освіта? Ми ж вигадали для означення цієї освіти дуже гарну назву – це національне багатство України. Європейці знову запитували нас: вона вам потрібна? Ми відповідали: потрібна, адже, вибачте за слово, розігнати 600 навчальних закладів середньо-спеціальної освіти, себто І-ІІ рівнів акредитації, за сьогоднішніх обставин просто неможливо. Уявімо нині бодай на хвилину, що ліквідовано Бурштинський енергетичний коледж. Завтра на цьому місці постане або мийка автомобілів, або щось інше, а освіти, як такої, уже не буде. Тому хочу ще раз наголосити: вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації – це є національне надбання України!
- За кілька днів, 2 липня, розпочинається прийом документів від осіб, які бажають продовжити навчання і здобути фах у вашому навчальному закладі. Що Ви б їм побажали?
- Лише одне, приходіть до нас, не пожалкуєте, адже Бурштинський енергетичний коледж Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу невпинно рухається вперед з вірою та надією, що наша плідна праця – це вагомий внесок у розбудову та зміцнення незалежної України.
- Дякую, пане Олександре, за цікаву і змістовну розмову та бажаю Вам і усьому колективу коледжу успіхів на освітянській ниві.
Андрій Міліченко
|
