Якщо ви не можете навчити мене літати, навчіть мене музиці – просив колись герой дитячої казки… Та навчити музичному мистецтву непросто, ще важче – наділити учня спілкуванням і занурити в такі умови, щоб дитина сама хотіла творити, відчувати, мріяти.  

…Якось однієї червневої днини Жанна Богданівна побачила, як мама веде дівча за ручку до музичної школи. А через кілька хвилин вертаються, мама засмучена і заплакана доня. Вчителька запитала, що трапилось, і дівчинка відповіла: «Нас не прийняли до школи». Заглянула малій в очі:  - Хочеш до школи? Ходімо!..
Так відбулося їхнє знайомство, і п’ятирічна Вероніка почала вчитися грі на фортепіано. 
Треба сказати, що юна мешканка Бурштина і вихованка школи-садка Вероніка Мартинів взагалі дуже обдарована дитина, спрагла до знань. У свої 8 років дівчинка має досить різносторонні інтереси: багато читає, гарно малює, цікавиться кімнатними рослинами. А ще – відвідує секцію карате та залюбки грає з дідусем у шахи. Та основне її захоплення – музика. 
Вероніка старанно вчиться грати, вони з викладачем працюють більш ніж за розкладом, проводячи заняття майже кожного дня. Навіть влітку, коли її ровесники ганяють по вулиці, дівчинка опановує музичну науку:
 - Розучували твори Баха без утоми і з ентузіазмом. – Розповідає викладач фортепіанного відділу Жанна Вітер. Вероніка – дуже відповідальна і працьовита дитина, вона має неабиякий хист і величезне бажання вчитися. При цьому наші заняття не рутинні, я взагалі демократично і з гумором підходжу до всіх своїх вихованців. Ніколи не ображаю дітей, хочу, щоб вони вільно почувалися на уроках, тоді діти справді розкриваються. Діти ж також різні: бувають старанні, а хисту нема, а є обдаровані, але трохи ліниві. Останніх переважна більшість. З Веронікою ми працюємо чітко вже три роки, за цей час досягли певних успіхів. 
На своє перше музичне змагання Вероніка поїхала в шестирічному віці. Обласний конкурс піаністів імені В.Барвінського в Івано-Франківську, що відбувався на базі музичної школи №2,  вже є традиційним мистецьким заходом, котрий має на меті відродити культурну спадщину композитора-імпресіоніста. Як зазначає Жанна Вітер, його твори нелегкі для сприйняття і важкі для розбору. Тому професійні музиканти були здивовані належним рівнем підготовки юної піаністки, та спромоглися лише на усну похвалу.
У сім років Вероніка Мартинів пройшла в фінал обласного конкурсу виконавської майстерності «Юний віртуоз», судді похвалили дівчинку, відмітили її натхненну гру, але призові місця роздали власним учням.
Тоді Жанна Богданівна, порадившись лише з батьками учениці, подала заявку на участь в регіональному конкурсі «Франкове Підгір’я» в місті Дрогобичі. Високоповажне журі конкурсу складали викладачі Львівської консерваторії, тому вчителю і учениці треба було показати гідний рівень майстерності. Вероніка чудово виконала ту саму програму, що й на інших конкурсах, і отримала диплом з відзнакою… 
 - Тоді я зрозуміла, що ми на правильному шляху. – Всміхається Жанна Богданівна. – І добиватися успіху будемо чесною працею.
Окрилені успіхом, музиканти вирішують показати своє вміння на курсах підвищенні кваліфікації викладачів музичних шкіл. Адже ту концертну програму – твори Й.С.Баха – вони вчили грати пів року. 
 - Це музика для серйозної аудиторії, і Вероніка непогано розуміє і відчуває Баха. На відкритому уроці всі були вражені, що мала дитина виконує таку серйозну програму. – Розказує пані Жанна. А Вероніка щаслива з того, що мала нагоду виступити на сцені з оркестром. 
У них попереду ще багато роботи, бо, як зазначила Жанна Богданівна, музика вимагає не лише дару, а й важкої праці. Тож побажаємо їм успіхів!
Тетяна Зарецька