Четвер, 17.10.2019, 18:46
Вітаю Вас Гість | RSS

Форма входу
Наші партнери
Календар
«  Липень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Липень » 14 » Галина Васильченко: раджу Бурштину не зупинятися
06:27
Галина Васильченко: раджу Бурштину не зупинятися

У Бурштині добігає до завершення втілення Стратегії соціального партнерства між містом та компанією ДТЕК на 2013-2015 роки. За ці часи у рамках стратегії було реалізовано багато цікавих проектів. Зокрема, було закуплено сучасне устаткування для міської лікарні, новий реанімобіль, проведено капітальний ремонт в хірурургії, облаштовано до десятка дитячих майданчиків, облаштовано комп’ютерні класи у школах та мультимедійні центри в дошкільних закладах, замінено аварійні ділянки системи теплопостачання по місту.  У 2015 році вже розпочався конкурс міні-проектів «Місто воїми руками», в рамках якого буде реалізовано 16 проектів різної тематики. 
Проте вже сьогодні триває розробка стратегії соціального партнерства на 2016-2018 роки. Відмінністю цьогорічного планування є те, що своєрідне шефство над цим, безумовно великим, проектом взяла громадська організація «Ділові ініціативи». Про особливості розробки стратегії 16-18 років ми вже писали у декількох номерах і, без сумніву, писатимемо ще неодноразово. Натомість сьогодні про основні аспекти чи то відмінності роботи спілкуємося з керівником громадської організації «Ділові ініціативи» , доцентом  Кафедри теорії економіки та управління Інституту економіки та управління у нафтогазовому комплексі Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу Васильченко Галиною Василівною

 

.- Галино Василівно, розкажіть бурштинцям насамперед про те, що це за організація така і чим вона займається?
- Громадський центр «Ділові ініціативи» - це громадська організація, яка об’єднує активних людей, котрі працюють доцентами у Державному технічному університеті Нафти і газу і займаються не тільки теоретичною викладкою для студентів  лекційного матеріалу а й займаються живою практикою, пов’язаною з економічним розвитком нашого краю за допомогою бізнесу.  Хочу сказати, що наша робота уже не зосереджується тільки в Івано-Франківській області, доводиться сьогодні працювати по всій Україні та і за кордоном.
- Чому ДТЕК вибрала саме вашу організацію для коригування чи то навіть розробки планів чи то й узагалі всієї стратегії на наступний трьохрічний період? 
- Чому саме ми? Напевно тому, що мої колеги та і я маємо певний досвід у розробці таких стратегій. Зокрема стратегій конкурентоспроможності, стратегій сталого розвитку, стратегій економічного розвитку. Взагалі у цьому напрямку ми вже працюємо 15 років, тож в деякій мірі наша організація в Україні вже відома.
- Знаю, що «Ділові ініціативи» мали відношення до розробки загальної стратегії розвитку області. На скільки от міська стратегія співпраці з ДТЕК дотична до обласної стратегії. Чи є спільні проекти по Бурштину чи можливе десь співфінансування?
- Громадський центр «Ділолві ініціативи» не розробляли стратегію області безпеосередньо. Її розробюляли праціники проеткту ЄС Регіональна політика в Україні. Ми, були членами робочої групи і намагались впливати на процес.
А щодо питання, то тут більше хочеться розповісти про принципи стратегій розвитку не тільки у форматі області чи України, але й у форматі всього світу. Справа у тому, що ми зараз живемо у такий час глобалізації, що сама технологія передбачає планування зі змінами. Розвинений світ вже давно так працює, що він жодного кроку не зробить, поки не буде написана стратегія, поки вона не буде поділена на проекти. Три роки назад я стажувалася у Канаді і побачила, як там в міськвиконкомах є відділи, які курують абсолютно окремі проекти. Канадці взагалі кажуть, що треба дивитися не туди, куди впала шайба, а туди, куди вона буде летіти. Тобто головне у світі визначити ціль. А вже потім крок за кроком можна втілювати в життя певні проекти, які вестимуть до здійснення цієї цілі.
Відповідно Україна в цьому році перейшла на нову стратегію соціального розвитку 2020 (до 2015 року це взагалі була концепція регіонального розвитку). Ця стратегія розроблялася два роки і у вересні минулого року була затверджена сесією Верховної ради. На підставі цієї стратегії робилася й обласна стратегія.  Позитивним у всьому цьому є насамперед те,  що люди починають розуміти що саме так і має робитися. Стратегія міста Бурштина  мала б використати звичайно ті базові точки, які вкладені у обласну стратегію і ми постараємося у цьому вам допомогти. Проте у вас йде мова всього про 2016-2018 роки, тому тут варто все ж говорити не про якусь дотичність до обласної стратегії, як про якісь спільні окремі проекти. До слова, компанія-замовник стратегії 2016-2018 навіть поміняла власне напрямок самого плану. Якщо три роки тому у вас із ДТЕК була стратегія партнерства, то на наступний період повинна вже бути стратегія розвитку. Спільного у міста-області-держави є те, що вперше у стратегії прозвучав момент економічного розвитку. Тобто розвитку економіки. Як казав ще Клінтон, тільки сильна економіка і додана вартість можуть дати відповідний очікуваний ефект. А соціальна та екологія – це ті проекти, через які гроші, зароблені економікою вже витрачаються.
- Тож який із міських проектів цікавий області? Чи може область у чомусь стати таким собі фінансовим спонсором. Хоча б на умовах спів фінансування?
- Про фінансування зараз говорити складно. Ми зараз живемо в етап серйозної адміністративно-територіального устрою. Навіть такий факт, що стратегія зараз накладається на місто, а Бурштин вже завершив ту частину об’єднавчого процесу, яка від нього залежала, то пріоритети одразу ж змінюються. Розвиток повинен прив’язуватися до території.
- У понеділок-середу знову було проведено ряд зустрічей робочих груп з питань розробки стратегії…
- Зараз нам робочі групи подали карти проблем. Натомість створення стратегії – процес тривалий. Тож цього тижня ще раз обговорювали розробки робочих груп та допрацьовували загальну концепцію. Істина, як відомо, народжується у процесі діалогу. Тому ми намагаємося якомога більше спілкуватися та обговорювати. Треба пам’ятати, що ресурси є завжди обмежені. Тому їх потрібно використовувати якомога ефективніше. Ті карти проблем кожною групою підготовлені по різному. Немає ще чіткого бачення усієї стратегії. Нам потрібно визначити першочергову проблему. Потрібно, щоб ці плани пройшли через душі людей і тоді вони будуть реалізовані.
- Чи є терміни розробки стратегії і чи довела вам компанія-замовник граничну фінансову межу?
- До вересня маємо впоратися. Натомість фінансових меж немає. Ми зараз обговорюємо, визначаємо пріоритетні проблеми, напрацьовуємо стратегічні цілі, оперативні цілі та вже самі проекти. Обов’язково будемо проводити опитування серед жителів Бурштина. Звичайно, будуть закидати, що ми опитували того, кого хотіли, або ж іншими словами, того, хто був на роботі. Але з іншого боку – процес відкритий. Будь ласка, проходьте, радьте нам, голосуйте. Не приходять. Займаються своїми справами а потім кажуть, що погано зроблено. Так у теперішньому світі не можна.
- Тож що для Бурштина зараз головне?
- В залежності від того, що ми хочемо. Якщо ми хочемо покращити щось соціальне то це можна зробити. Але якщо ми хочемо працювати на перспективу – тоді треба піднімати економіку. Проблеми екологічні у місті є. Але це все вирішиться, якщо буде сильна економіка.  Ви знаєте, що згідно зробленого нами аналізу по Україні, що вищий економічний розвиток міст тим гірша там екологія. Це взаємозалежні поняття. У вашому місті насамперед потрібно позбутися моно залежності міста. Повинна бути диверсифікація, яка дасть і сталість і компенсує загальне незадоволення тих, хто не працює на бюджетоутворюючому підприємстві. Тому звичайно що для вас дуже важливим проектом є індустріальний парк. Але треба водночас розуміти кого ми там хочемо бачити у парку, треба визначитись які підприємства нам цікаві і все це вписати в стратегію.
- Чи достатньо активну участь бере громада Бурштина в процесі створення стратегії?
- Люди активні, але не завжди правильно активні. Потрібно вчитися, спілкуватися, обговорювати. Звичайно. Хотілося б більше людей, які цікавляться розвитком міста і не просто потім розмірковують наскільки добре чи погано все уже зроблено.
- Дякуємо за інформацію. І тепер дещо не по темі:  ви є учасником робочої групи з питань об’єднання громад  наразі це об’єднання у нашій області йде дуже туго, якщо б не сказати, що процес узагалі завалений. Чи можете нам повідомити якісь конкретніші подробиці проблеми?
- Обласна сесія, яка відбулася 26 червня, ніякого рішення про об’єднання не прийняла і це дуже сумно для мене, для моїх колег-економістів. Я входжу  у робочу групу по об’єднанню і мені на початках було страшно за те, що в Україні, окрім Прикарпаття, рішення про об’єднання можуть прийняти ще три-чотири області і тоді Європа на нас махне рукою. А сьогодні вже десь 17 областей ці перспективні плани об’єднання прийняли, натомість Івано-Франківська область ніяк не може домовитись. Ми ризикуємо залишитись сірою зоною. Ризикуємо не отримати коштів ні від держави з фонду регіонального розвитку, ні від міжнародних донорів. Адже як відомо, у України коштів дуже мало. Тож ті невеликі кошти будуть розділені між областями чи то вже громадами, котрі бідіть першими. Вони отримають своєрідну премію. Це дуже добре і правильно.
- Чи можливий такий варіант, що буде затверджено план об’єднання конкретних громад а не усієї області. Чому Бурштин, котрий вже проробив усю роботу, має тепер залежати, грубо кажучи, від гірських регіонів і разом з усіма пасти задніх? Адже йде мова, насамперед, про вихід бюджету громади на пряму співпрацю з державним бюджетом. Тобто не так уже й уся область потрібна.
- Я знаю, що такі питання ставлять на вищих рівнях. Принцип є такий, що сьогодні все ж мова йде про затвердження перспективного плану. Тобто ті громади, які об’єднаються, будуть мати доступ до коштів фонду регіонального розвитку. Але область ще не прийняла і тут важко сказати, який механізм усе ж буде застосовано. Я нещодавно була на муніципальному форумі, який проводила Асоціація міст України в Одесі, і спілкувалася з людьми, які стоять біля початків цього процесу. Це Анатолій Ткачук  і Юрій Ганущак. Я Анатолію Ткачуку чітко задала те ж саме питання. То мені відповіли наступним чином: «у законодавстві це не виписано». Але це добре було б зробити, бо не повинні терпіти ті громади, які вже об’єдналися. Навіть якщо область не спроможна прийняти перспективного плану. А це треба зробити до першого серпня. Тож раджу бурштинцям все ж наполягати на своєму і виходити не на рівень області а на рівень Міністерства регіонального розвитку і там лобіювати потрібні зміни і поправки до законодавства.

В.К.

Переглядів: 546 | Додав: vovak | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: