Неділя, 15.09.2019, 07:07
Вітаю Вас Гість | RSS

Форма входу
Наші партнери
Календар
«  Листопад 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Листопад » 8 » Експорт електроенергії рятує вугільну галузь
21:39
Експорт електроенергії рятує вугільну галузь
На експорті електроенергії Україна може заробити $550 млн. Продаж електроенергії за кордон забезпечує роботою шахтарів та зміцнює гривню.
Експорт електроенергії рятує вугільну галузь Україна б’є рекорди з експорту електроенергії. Уже другий рік поспіль обсяги продажу електрики за кордон зростають шаленими темпами. За дев’ять місяців цього року Україна експортувала 7,15 мільярда кВт/год., а це практично на 70% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

ЗБІЛЬШЕННЯ ЕКСПОРТУ до Європи важливе насамперед для західного регіо¬ну України, адже лише ДТЕК Добротвірська та ДТЕК Бурштинська ТЕС, що входять до енергетичного холдингу ДТЕК Ріната Ахметова, можуть напряму постачати електрику до ЄС. Для цих електростанцій, які фактично годують цілі містечка – Бурштин та Добротвір – лише збільшення експорту гарантує роботу на повну потужність. В умовах, коли вітчизняна економіка практично завмерла, промислове виробництво скорочується, сподіватись на зростання попиту на електрику на внутрішньому ринку годі. Тому нові ринки збуту – це не лише збільшення виручки та надходжень до бюджету, у першу чергу це збереження робочих місць на підприємствах енергетичного сектору.

Куди йде українська електроенергія?

Основна частина експорту електроенергії припадає на Білорусь – майже 40%. При цьому білоруси купують все більше і більше української електрики. Від початку року експорт до Білорусі зріс на 82% порівняно зі січнем¬вереснем минулого року. До Молдови українські генерації з січня по вересень поставили 637,3 млн. кВт/год., що на 39,3% (179,7 млн. кВт/год.) більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Українським експортерам вдалося збільшити цього року також продажі електроенергії до Угорщини аж на 68%. Враховуючи, що до Угорщини, а також Словаччини та Румунії електрика іде з Бурштинського острова (ДТЕК Бурштинська ТЕС від’єднана від української енергосистеми і працює паралельно з енергосистемою ЄС), саме електростанція у Бурштині найбільше виграла від цього. Адже вперше за багато останніх років вона працює практично на повну потужність. Постачання електроенергії до Польщі з ДТЕК Добротвірська ТЕС за підсумками дев’яти місяців становили 756,8 млн. кВт¬год., тоді як за аналогічний період минулого року Україна взагалі не постачала електроенергію до Польщі.

Нижчі ціни – більший попит

Чому ж раптом Європа так зацікавилась українською електрикою? Уся річ – у ціні. Оскільки тарифи на електроенергію встановлюють не енергокомпанії, які її виробляють, а Національна комісія з регулювання енергетики, вони далеко не завжди покривають собівартість. Насамперед це сто¬сується тарифів для населення, які за останні шість років майже не змінилися. Адже будь¬яке зростання тарифів на світло чи газ викликає обурення в народу. Оскільки хтось мусив компенсувати те, що недоплачує населення, у 2007 році ввели так звані дотаційні сертифікати. Дотаційний сертифікат – різновид компенсації збитків постачальникам електричної енергії. Ця надбавка додавалася до експортної ціни електрики, і українська електроенергія ставала неконкурентною на зов¬нішньому ринку. Через це, починаючи з 2008 року, експорт електро¬енергії постійно падав. Потужності ТЕС у Бурштині та Добротворі простоювали, оскільки виробляти електрику вони здатні тільки на зовнішній ринок.

Навесні цього року уряд нарешті наважився скасувати дотаційні сертифікати для електроенергії, експортованої до країн Східної Європи: Румунії, Угорщини, Словаччини. Через це і вдалося наростити експорт електрики до ЄС. Якби Кабмін не прийняв вчасно рішення про скасування дотаційних сертифікатів в експортній ціні електроенергії, то поставки електро¬енергії за кордон могли б суттєво скоротитись, вважає директор Цент¬ру енергетичних досліджень Дмитро Марунич. "Логіка Кабінету Міністрів, коли він скасовував дотаційні сертифікати, була у тому, що собівартість української електроенергії вища, ніж на європейських ринках. У нас вона близько 70 євро (за один Мвт/год.), тоді як ціна на ринках Східної Європи, куди ця електроенергія експортувалась, собівартість становила до 50 євро, – каже Дмитро Марунич. – Відповідно, потрібні були механізми для зниження ціни, і вони були знайдені”. На думку експерта, для України, як для експортера електроенергії, не було інших варіантів, щоб залишитись працювати на східноєвропейських ринках. А також у Молдові. "Якщо б не було рішення про скасування дотаційних сертифікатів, експорт електроенергії міг би значно скоротитись”, – каже Дмитро Марунич.

Є попит на електрику – є зарплата у шахтарів


З огляду на те, що і Добротвірська, і Бурштинська електростанції, які постачають електроенергію в Європу, – теплові, то збільшення експорту – це також збільшення попиту на ук¬раїн¬ське вугілля. Особливо на вугілля Львівсько¬Волинського ба¬сейну. Адже є різниця, чи везти вугілля у той же Добротвір через всю Україну, чи зі сусіднього району.

У тому, що експорт електрики важливий насамперед для розвитку вугільної галузі, переконані й експерти. «Сам по собі експорт на сьогодні навряд чи приносить прибуток – українська електроенергія залишається дорогою навіть за європейськими мірками. Але експорт означає додаткове завантаження теплової генерації, – каже президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива Віталій Давій. – А це означає, що вугільники отримають можливість збуту своєї продукції. Гадаю, лише завдяки цьому державні вугільні підприємства не зупиняються, а їхні працівники отримують зарплату. Не таємниця, що гірники низки державних шахт ще у травні могли залишитись без роботи через проблеми зі збутом вугілля».

Нині у вугільній сфері вкрай важка ситуація. Вугілля у нас достатньо, і шахтарі можуть виконувати та перевиконувати плани. Але куди його подіти? Попит на чорне золото падає. За даними Віталія Давія, вуглевидобувні підприємства, що підпорядковуються Міністерству енергетики та вугільної промисловості, за дев’ять місяців цього року скоротили видобування вугілля на 34%, у тому числі енергетичного – на 41%.

«Навіть більш ефективні приватні вугільні компанії відчувають труднощі. Скажімо, «Садова Групп», великий приватний виробник енергетичного вугілля в Україні, зі середини жовтня призупинила видобуток вугілля на шахті «Садова» в Алчевську Луганської області.

До речі, ця компанія у вересні наростила видобуток вугілля на 31%, а в той же час продаж вугілля за минулий місяць скоротився на 49%», – каже експерт.

За такої ситуації експорт електроенергії, а отже, максимальне завантаження теплових електростанцій, – чи не єдина можливість уникнення закриття вугільних шахт та збереження робочих місць гірників. Підрахували, якщо цього року поставки української електроенергії за кордон зростуть до 10 мільярдів кВт/год. (а це цілком реальна цифра з огляду на показники перших дев’яти місяців), то це зможе забезпечити попит на п’ять мільйонів тонн українського вугілля. Звичайно, останнім часом багато говорилося про те, що для того, аби скоротити споживання газу, теплоелектроцентралі переводитимуть на вугілля, і таким чином поліпшиться становище вугледобувних підприємств. Але поки що далі розмов справа не дійшла.

Зрозуміло, що ТЕЦ перейдуть на вугілля ще нескоро, а електрику експортують уже сьогодні.

До речі, збільшення виробництва електроенергії цього року відбувалось насамперед за рахунок електростанцій, які працюють на вугіллі. Так, від початку року теплові електростанції збільшили виробництво на 8,1% (до 65,96 млрд. кВт/год.), гідроелектростанції скоротили обсяг генерації на 8,83% (до 8,025 млрд. кВт/год.), а атомні електростанції збільшили виробництво електроенергії лише на 0,5% (до 65,74 млрд. кВт/год.).

Більший експорт – міцніша гривня


Не варто забувати і про те, що експорт будь¬якої української продукції має безпосередній вплив на курс гривні. І останнім часом тенденції не на користь української валюти. Через рецесію в Європі падає попит на продукцію української металургії. На аграріїв також сподіватись важко, оскільки урожай зернових цього року видався значно гіршим за торішній.

Останнім часом навіть заговорили про повну заборону на експорт пшениці. Можливо, вивозити пшеницю за кордон і не заборонять. Але якісь обмеження будуть. У цьому впевнені трейдери. Звісно, усе це негативно позначається на платіжному балансі України.

«Ситуація у світовій економіці, найімовірніше, не дозволить українським експортерам відновити обсяги поставок на зарубіжні ринки.

Через це динаміка зовнішньоторговельного балансу, а також приплив іноземної валюти не покращаться, що негативно вплине на курс національної валюти», – вважають в аналітичній групі Da Vinci.

Звичайно, обсяги експорту металургії та електроенергії непорівнювані, але за нинішньої ситуації варто боротись за кожен додатковий мільйон доларів, які можуть принести експортери. За даними Державної служби статистики, за сім місяців цього року Україна отримала 330 мільйонів доларів від експорту електроенергії. За оцінкою експерта Dragon Capital Дениса Сакви, до кінця року виручка від експорту електроенергії може сягнути 550 мільйонів доларів (торік експорт електрики поліпшив торговельний баланс України на 430 мільйонів).

«Експортерам треба розраховуватись за придбану на українському енергоринку елект¬рику гривнею, тому вони продають валютну виручку», – пояснює старший аналітик інвестиційної компанії «Трійка Діалог Україна» Сергій Нев¬мержицький. Тобто так чи інакше, долари, які отримують експортери, опиняються на валютному ринку. І це на користь національній валюті, яка зараз переживає не найлегші часи.
Переглядів: 784 | Додав: vovak | Теги: тес | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: