Хто може наповнити кожну мить глибоким змістом, той нескінченно продовжує своє життя.
(Курц)
Самовільний вихід із життя — велика трагедія не тільки тому, що на Землі стало на одну людину менше, не тому, що даний акт несе горе та сльози рідним та близьким, а ще й тому, що причини та умови, які підштовхують до самогубства, залишаються. Ми звикли до терміну самогубства, зовсім не боячись того, що за ним стоять долі людей та їхніх родин. Тому пригадуються актуальні слова Сента Екзюпері: «хоча людському життю немає ціни, ми завжди вчинюємо так, немов існує щось ще цінніше»…
Щороку на Івано-Франківщині понад 160 людей ідуть із життя з власної волі. Саме з власної... До того ж кількість самогубств зростає з кожним роком і щонайжахливіше збільшується кількість самогубств, скоєних дітьми, вік яких стає дедалі меншим. Фахівці наголошують, що самогубство є однією із трьох основних причин смертності в нашій країні. Що ж може стати підставою до виникнення в людини суїцидальних намірів? Як показують численні дослідження, в істотній мірі впливають на криву зростання самогубств економічні негаразди, бідність, безробіття, значні фінансові борги; дезорганізація сім'ї: смерть рідних, розлучення, відсутність підтримки, конфлікти, зради, провини, невдоволення собою, страх перед покаранням, почуття помсти; формування нових суспільних поглядів, які не приймаються особою; етичні, релігійні, економічні конфлікти.
Отож, що змушує людину так не хотіти жити, аби вдаватися до таких фатальних кроків? Причин багато і кожен вік має, так би мовити, свої аргументи. В молоді такими чинниками можуть виступати підвищена емоційна чутливість, імпульсивність, неврівноваженість та інші характерні особливості психіки. Кожне розчарування, невдача, конфлікт може сприйматись в цьому віці як крах, до того ж ієрархія цінностей, відчуття значимості життя не у всіх у такому віці є вже достатньо сформованим, що збільшує фатальність сприйняття життєвих неприємностей.
В середньому та старшому віці причиною вчинення самовбивчого акту, в першу чергу, може стати самотність, відчуття непотрібності іншим, хвороби, які виснажують фізично та психічно та вимагають значних матеріальних витрат, небажання бути тягарем для близьких. Індикатором вчинення самогубства можуть виступати ще й такі фактори як переживання образи, втрата близьких, зрада, розлучення, почуття провини, сорому, невдоволення собою, страх перед покаранням, почуття помсти, бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття. Поряд з цими чинниками не менш вагоме значення, особливо в теперішній час, набувають матеріальні нестатки, кредитні зобов’язання та матеріальні борги (в тому числі через великі програші в ігрових автоматах, в карти).
Іронія долі полягає в тому, що в переважній більшості таких випадків є цілком реальна можливість виправити ситуацію, але, зосередження на проблемі, переважання емоцій над здоровим глуздом не дають шансу знайти вихід. А звернутись за допомогою до близьких, рідних, друзів або професійних психологів людина, котра перебуває в депресії, як правило, не бажає, або не може. Їй здається, що виходу немає, а єдиний шлях вирішити проблему - це піти, позбавити себе найдорожчого, що взагалі може мати кожен з нас – життя...
Різні ситуації бувають. І хороші, і не зовсім... Проте вихід є з кожної. Кажуть, що Бог посилає людині рівно стільки випробувань, скільки та в силі витримати... І пам’ятайте: життя є! І якщо в цьому є необхідність – допоможіть в це повірити близькій людині! Розпоряджатися своїм життям – невід'ємне право кожної особистості. Але найкраще подолання душевних переживань – це дати можливість кожному відчути це право, так само як і право шукати інші методи для рішення проблем! Якщо людина почуває себе потрібною хоча б самій собі, якщо вона має право голосу хоча б у ставленні до самої себе – вже через це життя стає для неї досить великою цінністю!
А також потрібно не боятися звертатися у скрутній ситуації за допомогою до близьких людей, друзів, священика, працівників соціальних служб.
Людське життя... Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Так, життя кожної людини – це стежина з білими та чорними тонами. Це по ній кожен має пройти гідно, адже життя дається кожному з нас лише один раз! Цінуйте своє життя, налаштовуйтесь на приємні, позитивні речі та частіше усміхайтесь.
Статтю підготував:
Степан Мицак, заступник начальника ДПРЧ-3 м.Галич
|
