Чи замислювався кожен з нас наскільки важкою є праця вчителя. Адже навчати – це дар, який не передається у спадок, а дарується небесами. Колись Василь Симоненко казав: «Серце віддаю дітям…» Лише той педагог, який не шкодує свого часу, таланту, сил і наснаги, є терплячим та люблячим, залишає частинку себе в дітях, вкладає в їх душі людяність, порядність, найвищі чесноти.
Кожна стежка людського життя лежить через шкільний поріг. Лише пройшовши всі його сходинки, зі всіма радощами і болем, можна стати Людиною. І протягом цієї довгої дороги нас супроводжуватиме друга матір – вчитель. Яка це почесна й важка праця!... Напевно, у світі немає більш відповідальнішої роботи, ніж ця. Адже від праці педагога, його ставлення до учнів, залежить майбутнє кожного. Єдиним словом він може вбити або піднести до висот, оцінкою змусить зупинитися або надасть наснаги рухатись вперед, своїми знаннями завжди надихне на створення прекрасного і, в будь-якому випадку, подарує любов. Подяка за таку працю – безмежна. Ніякі гроші не зможуть повернути недоспані ночі, жоден подарунок не замінить витрачених здоров’я, сил та часу, і лише вдячність учнів, їхні теплі слова подяки зможуть зігріти серце любого викладача у будь-яку хвилину. Але випускники не завжди поруч, а вчителю іноді так хочеться побачити знайомі обличчя, які з плином часу змінилися, подорослішали.
Можливо, саме для того, щоб зібрати усіх учнів біля рідного класу свого викладача і було створено це свято – День вчителя. Щорічно воно відзначається у першу неділю жовтня. Кожна школа нашої країни по-різному його святкує, але у всіх є лише одна мета – подяка вчителеві за роки праці. Бурштинська школа І-ІІІ ступенів №2 не виняток. Традиційно свято для вчителів організовує випускний клас школи. Цього року це справжні майстри слова, геніальні актори – учні 11 класу (класний керівник Якимів Марія Володимирівна), в якому навчаються майже всі активісти школи, в тому числі і Президент Дитячої Республіки, голосисті перлини Чабан Аліна та Братина Ірина. Випускники взяли на себе не тільки організацію концерту до Дня вчителя, але й вирішили провести день самоврядування. Саме остання подія залишила після себе чимало коментарів та обговорень:
«Перш за все, 4 жовтня ми намагалися зробити незабутнім для наших любих вчителів, - ділиться своїми емоціями організатор дня самоврядування учениця 11 класу Любінець Софія, - тому ми хотіли, щоб їм було не тільки приємно, але й весело цього дня. Отож я, за підтримки своїх однокласників та дирекції школи, запропонувала провести своєрідний день учнівського самоврядування. Це в більшості випадків дало позитивні результати, адже саме ми, випускники, змогли хоч на один день побути вчителями, в результаті чого чимало з нас замислилось про таку потрібну для нашої країни професію вчителя».
Викладачами на один день у всіх класах стали виключно учні-випускники. Така подія не оминула нікого і залишала по собі лише позитивні відгуки, як вчителів, так і їхніх підопічних. Та найграндіозніше подія була лише попереду. Концерт присвячений найпочеснішій праці у світ пройшов під гаслом «Викладання — мистецтво віддавати». Протягом півторагодинної програми учні не тільки розважали вчителів, але й нагороджували їх почесними грамотами. Безліч слів було сказано, але уся та вдячність за невтомну працю є невимовною.
Потрібно віддати належне тим людям, які, незважаючи на малу зарплату, на погане ставлення дітей, усі ті стреси, які доводиться пережити протягом усього шкільного періоду, залишаються Людьми. Вони пам’ятають лише добро, для кожного стараються бути батьком і матір’ю, це справжні шанувальники своєї праці…
Людмила Стефанюк
|
