Православний Великдень цього року відзначається 1 травня. Великий День – найголовніший у році, адже на ньому ґрунтується вся православна віра та сенс християнства загалом. 
Перемога життя над смертю, добра над злом, та надії над вічним забуттям. Це свято сягає своїм корінням глибокої давнини, то - одне з найкрасивіших і найвеличніших свят, котре будь-коли існувало на землі. Прадавні традиції нашого народу тісно переплелися з релігійними обрядами, утворивши цінні скарби рідної культури, яку ми зобов’язані передати нащадкам. 
Символічність Великодня величезна: це можливість подумати над своїм життям, зробити певні підсумки, тобто навести лад як в душі, так і в побуті. Так як Паска уже незабаром, бурштинці поринули в приготування до свята: прибрали двори та оселі, обдумали страви для великоднього столу і вже з понеділка вирушили за покупками. Адже пасхальний кошик – головний атрибут Великодня – це відповідальний момент для кожної господині. А освячення кошика під час величного Великоднього Богослужіння має глибокий духовно-релігійний зміст. І недаремно, бо кожен із наявних у кошику продуктів по-своєму символічний, відображає традиції, вірування нашого народу, а також зв’язок людини з Творцем. 
Сам кошик галицькі господині здавна прикрашали вічнозеленими рослинами – барвінком, миртом чи аспарагусом, що символізує безсмертя. Вишитий рушник мав не просто берегти їжу від забруднення, це певний оберіг, візерунки котрого захищали родинний достаток від заздрісників. Під час освячення запалюють воскову свічку, це символізує перемогу Ісуса Христа над темрявою. Та головною серед свяченого звичайно буде паска – як символ Царства Небесного, життєвої повноти. Відродження і нове життя символізують яйця – писанки, крашанки та галунки. Орнаменти писанок містять в собі цілі послання, побажання та застереження, то прадавній сокровенний код пам’яті. У нашому краї популярні і крашанки – яйця пофарбовані у різні кольори природними барвниками. Та найбільшими улюбленцями малечі є галунки – зварені в цибулинні яйця. За легендою, Марія Магдалина принесла іудейському вельможі яйце зі словами «Христос Воскрес!», і воно тут же забарвилось в червоний колір. Тому крашанками та галунками прийнято обмінюватись, дарувати один одному з привітаннями та добрим словом. Сир і масло, ковбаса та шинка також займають у великодньому кошику поважне місце, вони вважаються знаком тих милостей, що Господь дає своїм дітям. Сіль символізує достаток, а в народному уявленні це ще й оберіг від злих сил. І яка ж великодня страва без улюбленої народної приправи – хрону. Соковиті корінця з зеленим чубчиком означають міцність Христової віри, силу та здоров’я, а ще служать природнім антисептиком, що покращує травлення. Ось такими є необхідні для благословення страви. 
Звичайно, вміст пасхального кошика можна як слід зрозуміти і спожити лише тоді, коли думати про його духовне наповнення, а не матеріальне. Та від реального нікуди не втечеш, тому перейдімо до справ житейських. А саме, спробуємо підрахувати, скільки бурштинцям доведеться заплатити за великодній кошик. Окраса святкового столу – паска – коштує в місті від 20 гривень за 320 г ваги. Десяток домашніх яєць обійдеться в 16-18 гривень, магазинні, щоправда, трохи дешевші. Плесканку домашнього сиру можна купити за 35-40 гривень, твердий сир у крамницях міста коштує від 80 гривень за кіло. 200-грамову пачку масла господиня придбає щонайменше за 18 гривень. Що ж до свіжого м’яса, то тут ціна коливається в залежності від якості продукту, ми ж рахуємо ошийок для запеченої шинки – 80 гривень за кілограм. Те ж саме стосується ковбасних виробів. За колечко рум’яної ковбаски доведеться викласти в середньому від 50 до 70 гривень, буженина ціниться від 130 гривень за кіло. Ще порахуємо родзинки і курагу до нашого запеченого сиру: 10+26 гривень. Нехитра арифметика підводить нас до суми 434 гривні. І це, так би мовити, найпростіший і найнеобхідніший перелік продуктів. Але який же Великодній стіл без салатів? За спробу вітамінізувати святкове меню будьте готові викласти ще 100 гривень за два кіло тепличних огірків та помідорів. Навіть не пробую полічити ще, наприклад, рибу чи вартість популярних у нас пляцків-перекладанців. Та й навряд чи застілля обійдеться без спиртного. Втім, газди напевне вже самі прицінились до цього елементу українського святкування. 
А тим часом наша газета мала можливість поспілкуватися з бурштинськими господинями на вулицях міста. Жінки розповіли, яке це важливе дійство і відповідальна справа – збирання великоднього кошика, а також ділились досвідом випікання пасок. Виявляється, більша частина опитаних газдиньок самі печуть пасочки. 
 - Так, я все життя сама печу паску, собі, своїм дітям і онукам. – Розказує 73-річна мешканка Бурштина пані Ганна. Готуюся до свята ретельно, купую все те, що треба. Так робила і моя мама – вдова з трьома дітьми, їй було в житті сутужно часом. Але кожних свят, різдвяних чи великодніх, на нашому столі був хліб і до хліба. Так і я роблю. В кошик кладемо всі традиційні страви, спиртного ми ніколи не ставили. 
Пані Катерина дає поради, як спекти гарну та добру паску:
 - Найперше – помолитися, поблагословити тісто. Одягнути чистий одяг та бути спокійною. Бажано, щоб на кухні панувала тиша, не гупати дверима та не брязкати посудом. Та головне – випікати великодній хліб з добром, з щирістю. Тоді паски вдаються дуже файні. 
 - А я роблю так: і печу, і одну купую про всяк випадок. – Зізнається пані Нуся. У кошик ще кладу мак для посипання подвір’я, аби біда не вчепилась. А також молоденький часник, бо він відганяє злі сили, хвороби та злидні. Економити не буду, вистачає того, що весь рік економлю, але обійдуся без тепличних овочів, бо я того не люблю. Зате на столі у нас будуть традиційні холодець і фарширована качка, і звичайно, солодкі пляцки. 
Молода господиня Наталя навчилась від мами пекти паски. Каже, що своя випічка таки смачніша. На відміну від старших господинь, жінка робить покупки відповідно до чіткого списку та зайвого старається не купувати. 
Цікавим виявилось знайомство з пані Орисею, літня жінка розповіла, як готується до Великодня. Найперше молитвою і постом, а ще – добрими ділами. Знаючи, що старенька сусідка не має змоги купити собі святкових харчів, організувала серед приятелів збір коштів. Дуже хочеться Орисі, щоб Великдень був щедрим для всіх…
Ладнаючи великодній кошик, варто пам’ятати про зміст, а не форму, про сам смисл цього таїнства. Навряд чи доцільно перевантажувати його різними витребеньками. Бо зрештою, не так важливо, що ми їмо цього дня, аби помисли були світлими… 
Тетяна Зарецька