 У школярів розпочалися літні канікули. Як діти проводять свій вільний час, що організовано при школах для відпочинку та дозвілля своїх вихованців, чи є час та місце не лише для задоволення фізичних та розважальних потреб дітей, але й для їх духовного вдосконалення? Кореспондент нашої газети Андрій Міліченко зустрівся з настоятелькою місійної спільноти Бурштинського монастиря Святої Софії Премудрості Божої сестрою Марією Розп’яття, яка люб’язно розповіла про їхню участь у відпочинковому процесі юних мешканців нашого міста.
- Сестро Маріє, чи вдалося Вам уже поспілкуватися з бурштинськими дітьми під час канікул?
- Так, вдалося. Щороку, після того, як у школах пролунає останній дзвоник, при цих навчальних закладах організовуються літні табори для дітлахів. Цьогоріч, що мені дуже приємно, у Бурштинських школах велику увагу приділили дням духовності, які передбачені програмою таборів. Зокрема, до мене звернулися організатори літніх таборів при школах №1, №2 та №3, Бурштинської гімназії та школи села Насташино.
Зізнаюся чесно, прохання допомогти у проведенні днів духовності було, певним чином, непростим. Всі ми знаємо, що надворі літо і діти хочуть бігати, гратися і розважатися. А як все це поєднати із днем духовності?
- І як Ви вийшли із цієї непростої ситуації?
- На допомогу прийшов давній досвід Вселенської Церкви. Свого часу над таким же питанням, як і наше, замислився один італійський священик отець Іван Боско
(1815-1888, проголошений святим у 1934 році), який жив у місті Турині на півночі Італії. Він бачив багатьох дітей на вулицях свого міста і зрозумів, що не достатньо кликати їх до церкви, щоб дати уроки релігії, чи запрошувати на Службу Божу та давати їм можливість сповідатися. Потрібно також допомогти дітям займатися цікавими речами, гуртками та іграми, і у такий здоровий спосіб проводити своє дозвілля. Таке місце та середовище, де отець Іван Боско почав збирати сотні туринських дітей та поєднувати їхнє духовне формування з іграми, він назвав Ораторія (італ. Oratorio від лат. Oro – молюся, говорю, благаю). В Ораторії Дон Боско намагався так заповнити час молоді, щоб у них не залишалося іншого часу на те, щоб ненароком здобути якийсь негативний життєвий досвід, тобто вчинити гріх.
Вже третє століття Вселенська Церква використовує цей прекрасний метод праці з дітьми – Ораторію. У формі Ораторії ми провели дні духовності і для бурштинських дітей. Деякі школи приводили дітей до нас у монастир. До інших – приходили ми. Діти, що приходили до нас, мали невеличку екскурсію монастирем, слухали духовну науку та молилися у капличці монастиря, а потім мали ігри та змагання, в результаті яких вони отримували бали, які пізніше перетворювалися на призи.
- Скільки дітей взяло участь у цих заходах?
- Цьогоріч у таких літніх днях духовності взяли участь близько двохсот дітей міста Бурштина та його околиць. Багато з цих дітей вже є нашими давніми друзями та учнями катехитичної школи Святого Йосифа при нашому монастирі. Багато ж дітей вперше побували в монастирі та змогли ближче познайомитися з монахинями.
- Що для Вас значить духовна праця з дітьми?
- Духовна праця з дітьми є одним з пріоритетів Церкви. Адже там, де є діти – там Церква є живою. І діти не просто мають бути у Церкві. Але як казав Папа Пій ХІІ: «Будуть святі діти». Наші діти також мають досягати святості. І це реальність!!! Маємо вражаючі приклади героїчних святих дітей (здебільшого вони були з простих непомітних родин). Це святий Доменік Савіо, свята Марія Боретті, святий Тарсикій, святі пастушки з Фатіми Яцинта та Франциск…
- Хто, на Вашу думку, є тими, котрі повинні допомогти дитині зробити перші кроки у її духовному житті, іншими словами, стати її першими духівниками?
- Звичайно, це батьки. Батьки мають у цьому величезну відповідальність, адже кожна сім’я є домашньою Церквою. Батьки мають дати дитині добрий приклад, бо всі ми знаємо, що діти хочуть бути такими, як батьки. Кожні мама і тато мають молитися щодня із своїми дітьми, щонеділі відвідувати разом з ними Службу Божу, подбати, щоб діти приступили до першої Сповіді та Святого причастя (і надалі приступали до цих святих тайн), мають дати їм можливість відвідувати недільні школи у церкві чи монастирі. Я впевнена, що у нас в Бурштині, де є так багато молодих добрих християнських родин, БУДУТЬ СВЯТІ ДІТИ!
- Що б Ви хотіли сказати наостанок нашої розмови?
- Насамперед, хочу подякувати дирекціям усіх шкіл за запрошення до співпраці. Також особливу подяку висловлюю активній бурштинській молоді. Це хлопці та дівчата, які щедро погодилися бути аніматорами на Ораторії, вони охоче жертвували своїм вільним часом та завжди були готові допомогти у всьому, що було потрібно. Також дякую сестрам моєї спільноти сестрі Марії Одигітрії та сестрі Марії Вознесіння, які продумали, організували усі ігри, змагання та призи для Ораторії.
- Дякую, сестро Маріє, за цікаву розмову та бажаю, аби Ви ще не раз потішили юних бурштинів під час їхнього літнього відпочинку.
|
