Щороку, третьої неділі червня, працівники сфери охорони здоров’я відзначають своє професійне свято – День медика. Цьогоріч святкування відбувається на тлі медичної реформи, котра проводиться в Україні. На які зміни слід очікувати, не закриють чи значно не зменшать кількість стаціонарних місць в лікарні, чи не доведеться мешканцям нашого міста за медичними консультаціями їхати до Галича, а то ще далі? Про це у розмові кореспондента нашої газети Андрія Міліченка з головним лікарем Бурштинської міської лікарні Сергієм Сопільняком.
 - Пане Сергію, з якими досягненнями цьогоріч підійшов очолюваний Вами колектив до професійного свята – Дня медика?
- Найбільше досягнення, що ми у цій складній ситуації медичної реформи збереглися як колектив, працюємо і надаємо допомогу людям у повному об’ємі, як і раніше, себто з усіх основних спеціальностей.
- Проблема повноцінного функціонування лікарень міст районного підпорядкування у світлі медичної реформи надзвичайно гостро стоїть в українському суспільстві. Я розумію, що районним лікарням також треба жити, але ж Бурштин - окремий випадок. Чому вищі чиновники від медицини хочуть «зачісувати усіх одним гребінцем»?
- Насправді проблема не у районних лікарнях, а у самій системі реформування, яка не враховує таких міст, як наше. У Бурштині жителів у три рази більше, ніж у Галичі, однак за тією схемою, яка пропонується, у нас може залишитися тільки первинна медико-санітарна допомога, тобто не буде вузькогалузевих спеціалістів і мешканцям нашого міста доведеться за консультацією їхати до Івано-Франківська, Калуша чи Галича. Усе це не тільки незручності, але й додатковий час та витрати.
- Скільки людей звертаються по допомогу у Бурштинську міську лікарню, яка чисельність амбулаторних та стаціонарних хворих, хто їх обслуговує?
- Бурштинська міська лікарня обслуговує населення міста Бурштина (21 тисяча мешканців), 13 прилеглих сіл, плюс студентів та учнів енергетичного коледжу та кулінарного училища. Разом усіх близько 25 тисяч осіб.
При лікарні діє поліклінічне відділення, де працюють лікарі таких спеціальностей: дільничні терапевти – 6 посад, сімейний лікар – 1, дільничні педіатри – 5, акушер-гінекологи, офтальмолог, отоларинголог, уролог, хірург дитячий і дорослий, кардіолог, дерматовенеролог, ендокринолог, нарколог, психіатр.
Стаціонарне відділення міської лікарні налічує 160 ліжок, у тому числі хірургічне відділення – 40 ліжок ( 15 хірургічних, 10 травматологічних, 10 ЛОР та 5 урологічних), терапевтичне – 40, неврологічне – 20, акушерсько-гінекологічного – 20 (10 акушерських та 10 гінекологічних), дитяче – 15, реанімаційне – 6 та районне інфекційне відділення – 10 ліжок. Окрім цього функціонує денний стаціонар на 25 ліжок, відділення швидкої допомоги, лабораторія, серологічна лабораторія, баклабораторія, РТД кабінет, фізкабінет, кабінет УЗД діагностики, кабінет функціональної діагностики, цитологічний кабінет, кабінет ЛФК, патанатомія.
У 2011 році кількість відвідувачів поліклініки становила 182 тисячі 795, із них: 90 тисяч 478 – з приводу захворювань, решта – медичні огляди. Минулого року в стаціонарі проліковано 5 тисяч 132 хворих, у денному стаціонарі – 862 хворих.
В пологовому відділенні народилося 216 дітей. Впродовж трьох останніх років діти у пологовому відділенні не вмирали.
Наша лікарня надає медичну допомогу мешканцям Бурштина та прилеглих територій так званого ІІ рівня у тому ж об’ємі, що і Галицька ЦРЛ, котра розташована за 22 кілометри від нашого міста.
- Які недуги найбільше турбують бурштинців?
- Насамперед, це серцево-судинні захворювання (інфаркти, інсульти), смертність від яких становить близько 70 відсотків. Далі йдуть онкозахворювання та травматизм.
- Що Вас, як керівника лікувального закладу, турбує найбільше, що плануєте запровадити чи змінити, аби хоч якось покращити ситуацію?
- Насамперед необхідно, аби держава повернулася обличчям до медицини, збільшила хоча б фінансування цієї галузі. Поміркуйте самі, на лікування хворого у день виділяється державою 4,70 грн., на його харчування, враховуючи, що ми самотужки заготовляємо картоплю та печемо хліб, 5,32 грн. На придбання обладнання та ремонти приміщень лікарні – жодної копійки.
Проте, мусимо якось виходити з цього скрутного становища. Цього року за сприяння компанії ДТЕК, яка є новим власником Бурштинської ТЕС, маємо намір впровадити дві важливі речі – телемедицину та електронний документообіг. До речі, днями запрацює на повну потужність нова операційна пологового відділення нашої лікарні. Кошти для її облаштування у сумі 220 тисяч гривень також виділила компанія ДТЕК.
-Телемедицина, електронний документообіг, погодьтеся, терміни для пересічного бурштинця не цілком зрозумілі. Розтлумачте, як кажуть, на хлопський розум, що за цим стоїть у повсякденній медичній практиці?
-Комп’ютеризація Бурштинської міської лікарні, електронний документообіг, впровадження нових медичних технологій, в тому числі і телемедицини, надасть можливість: проведення планових спеціалізованих телеконсультацій за участю провідних наукових та клінічних центрів в Україні; здійснення невідкладного телеконсультування при виникненні станів, що загрожують життю хворого. Також телемедичне обладнання дає змогу проводити міжрегіональні наукові конференції, лекції, симпозіуми, навчання. Система телемедицини забезпечує безкоштовний доступ до платних інформаційних ресурсів медичної галузі. І що найголовніше, це сприятиме удосконаленню фахового рівня медичного персоналу, розширенню світогляду лікарів, формуванню досконалішого клінічного мислення.
- Як, на Вашу думку, повинна відбуватися медична реформа в Україні, адже не є секретом, що медицина потребує кардинальних змін?
- Ми вважаємо, я висловлюю думку чи не усіх головних лікарів таких лікувальних закладів як наш, що у поліклініках необхідно зберегти фахівців вузьких спеціальностей (хірурги, педіатри, травматологи, ЛОР і т.д.) для надання спеціалізованої медичної допомоги; залишити підпорядкування сімейних лікарів в існуючій поліклініці (недоцільно створювати нову структуру – центри первинної медично-санітарної допомоги з адміністрацією, бухгалтерією, обслуговуючим персоналом і т.д.); значно підвищити фінансування та матеріально-технічне забезпечення сімейного лікаря, його професійну підготовку; оптимізувати кількість стаціонарних ліжок, передати вузькоспеціалізовану медичну допомогу (ЛОР, урологію та ін.) на ІІІ рівень (районний), але обов’язково залишити в наших лікарнях хірургічні, травматологічні, терапевтичні, дитячі, акушерсько-гінекологічні, неврологічні відділення.
Необхідно зберегти Бурштинську міську лікарню та подібні лікувальні заклади в малих містах, які у даний час надають медичну допомогу ІІ рівня, для забезпечення своєчасного, якісного, спеціалізованого лікування населення і наближення такої допомоги до людей.
-Кого із медичних працівників Бурштинської лікарні Вам хотілося відзначити особисто?
-Сумлінних та фахових спеціалістів у нашій лікарні достатньо. Однак, все таки хотів би відзначити педіатрів Марію Лиско та Ірину Мигович, завідуючого акушерсько-гінекологічним відділенням Михайла Тарнавського, завідуючу терапевтичним відділенням Надію Конопаду, завідуючого реанімаційним відділенням Ігора Сачинського, головну медсестру лікарні Галину Данчин.
- Дякую, пане Сергію, за відверту розмову і прийміть, хоча і з деяким запізненням, наші вітання усьому колективу Бурштинської міської лікарні з нагоди професійного свята – Дна медичного працівника.
|
