8 травня в День пам’яті та примирення у місті Бурштині відбулася поминальна панахида та урочисте віче, де вшанували усіх, хто 70 років тому віддав свою юність, здоров’я, а найголовніше життя за мир та спокій, за майбутнє прийдешніх поколінь. Голова міста Петро Курляк, вітаючи ветеранів, вдів та усю присутню громаду міста, зауважив, що Друга світова війна - це глобальний в історії конфлікт та причина найбільших трагедій 20 століття.

Загальні втрати військових та населення склали близько 85 мільйонів осіб. Україна зробила значний внесок аби перемогти нацизм. Для України Друга Світова війна - національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси та вбивати інших українців. На нашій землі воювали дві тоталітарні системи що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння на українських землях намагалася продемонструвати прихильність до українства. Але єдиним, справді українським, суб’єктом, у роки війни, була Українська повстанська армія. Безповоротні втрати українців склали близько 10 мільйонів осіб. Звертаючись до ветеранів, голова зазначив, що їхній бойовий, ратний подвиг та звитяга викарбувані золотими літерами в окопах української історії, адже у Другій світовій війні українці понесли людських втрат більше, аніж велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті.
З нагоди 70-ї річниці Дня перемоги від Бурштинської міської ради усім ветеранам були вручені грамоти та грошові премії у розмірі по 1000 гривень та вдовам ветеранів по 100 гривень.

Того дня звучало чимало вітань та слів вдячності усім, хто крізь роки проніс у серці жахіття війни, тим, що не зважаючи на глибоку старість, мають світлу пам’ять та спогади і можуть ними ділитися з молодим поколінням, навчати, давати настанови, як правильно діяти, аби не схибити у боротьбі з підступним ворогом.
Воєнні пісні, що злітали у блакитну височінь, на мить переносили усіх, а особливо ветеранів, у час їхньої молодості, коли честь і відвага були понад усе, коли йшли на війну не заради відзнак та орденів, а заради тих кого любили, аби дати їм шанс на мирне життя.

Надія Польова