Зразковий аматорський танцювальний колектив «Перлина» вже багато років милує око публіки. Артисти виховувались на сцені Палацу культури «Прометей» та брали участь у численних обласних і всеукраїнських конкурсах, фестивалях. Та нещодавно до відзнак «Перлини» додалася ще одна перемога – 1-ше місце на міжнародному музичному фестивалі «Сонячна Болгарія», що відбувся в болгарському містечку Балчику.
До перемоги вела колектив художній керівник та ідейна натхненниця Людмила Іванівна Ляшенко.
«Я третій керівник «Перлини». – розповідає Людмила Іванівна. До мене з ансамблем працювали Ірина Тищенко, згодом Руслана Полозяк, це була справді естрадно-бальна хореографія. А я потрапила в колектив волею випадку, я родом з Калуша, і на той час працювала в культосвітньому училищі, коли Руслана Ільясівна Шевчук з Надією Миколаївною (керівник вокального тріо «Вербоньки») приїхали шукати хореографа. Я душею прикипіла до Бурштина і ось уже вісім років сюди приїжджаю.»
- Чим живе танцювальний колектив зараз?
- В «Перлині» зараз налічується 80 танцюристів, 60 дітей займається в молодшій групі, і 20 в старшій. Плюс випускники, бо вже склалася добра традиція, що наші вихованці на канікулах вертаються в колектив потанцювати. Ми як одна сім’я, дуже дружні. Пишаюся також тим, що цьогорічна наша випускниця, Тетяна Наконечна, поступила в Інститут Мистецтв до Івано-Франківська, і буде тепер професійно займатися хореографією. Буде мені помагати. Я їй так вдячна: коли я перебувала в декреті, вона фактично зберегла мій колектив. Щодо танців, то ми не дуже прив’язані до якогось одного хореографічного стилю, хоча ми ближчі до народної хореографії. Для бальних танців нам не вистачає партнерів, дуже вже рідко хлопці записуються на заняття. В Болгарію нас запросили після фестивалю «Яблуневий цвіт» у Львові. Ми гарячково збирались, готували документи… Поїздка коштувала 280 євро, не кожна мама може собі це дозволити, тож я вдячна батькам, що пішли нам назустріч. На фестиваль поїхали 13 танцівниць. Ми жили в готелі, щовечора для учасників проводились дискотеки та інші розваги. Загалом, конкурс тривав два дні, ми встигли показати і своє вміння - чотири танці, і гарно відпочити, покупатись і оздоровитись.
- Які танцювальні композиції ви показали на конкурсі?
- В Болгарії ми виконували грузинський танець хевсурулі, композиції «Домовики», «Веснянка», та сюжетний танок гумористичного плану «Пліткарки». Виступи були успішні: те, чого ми не взяли, скажімо, костюмами, те підкорили акторською майстерністю і виконанням. Хоч ми і на конкурсі костюмів перемогли – мали перше місце за костюми до танцю «Домовики».
- Строге було оцінювання?..
- Так, були міжнародні представники. В нас навіть були суперечки з журі стосовно грузинського танцю, нам закидали, що то танець суто чоловічий. Та ми зуміли довести, що жінки також його виконують. Хореографія грузинського народу багато в чому перегукується з танцями наших гуцулів. Грузинське виконання дуже плавне, жінки, як лебідки… Це наша перша велика перемога на змаганнях міжнародного рівня. До того були перемоги на всеукраїнських конкурсах: з Косова «Перлина» привезла гран-прі, з Львова – 2-ге місце. Взагалі, в колективі було два роки затишшя, тепер надолужуємо все, що не встигли. На грудень плануємо підтвердити звання зразкового ансамблю.
- Як підтримуєте своїх артистів перед виходом на сцену?
- Наша дуже давня традиція – загальна молитва перед концертом. Так якось Бог дає, що той талант доходить до сердець глядачів. Наприклад, Софійка Чижевська була солісткою «Домовиків» насамперед тому, що маленька зростом, ми не могли поставити її в масовку. Певні елементи танцю у неї не виходили, поки Софійка ввечері не пішла на дискотеку. Там вона показала себе так, що я рекомендувала їй весь той запал перенести на сцену. Дівчинка стала улюбленицею журі!
- Людмило Іванівно, як Ви робите постановку танцю? Де черпаєте натхнення?
- Іноді буває, що чую музику і відразу в уяві виникають образи, переношу ці ідеї до зали. В процесі роботи над танцем щось змінюється, щось додається, інколи переглядаю відео, щоб використати кращі зразки у своїх композиціях. Сюжетний танець легший для дитячого сприйняття, це те, що вони розуміють. Так як діти люблять бавитись, то вони легко передають емоції через гру.
- Хто Вам допомагає з костюмами?
Завершення. Поч. на 3 стор.
- Фінансово допомагають батьки. А ескізи раніше готувала Оксана Климчук. Також один комплект костюмів допомогла пошити дирекція Бурштинської ТЕС і профком. Костюми дуже дорогі, сценічний одяг коштує орієнтовно 3000 гривень для одного артиста, не кожна сім’я може це собі дозволити. Вихід один – просити допомоги спонсорів, нам тепер важко бути самим по собі. Був такий випадок: готували танець з калиною до Шевченківських днів, то так і не виконали, нас зупинила відсутність костюмів.
- Що плануєте на майбутнє?
- Задумів ще багато. Займаємось 2-3 рази в тиждень, в п’ятницю тренуємось з 7 вечора і … доки мами не дзвонять. Тепер плануємо подавати в молодшій групі класичний екзерсис – працювати над постановкою корпусу. Шедевром хореографічного мистецтва в Україні є «Плескач» О.Вірського, ми плануємо підготувати ще й цей красивий дівочий танець. Не будемо лишатися осторонь від танцювальних змагань: «Перлину» уже запрошено взяти участь у фестивалі «Літо в Парижі».
- Всіх можна навчити танцювати?..
- Всіх, хто бажає. Якщо людина справді хоче, може навчитися всього. Треба мати ще нелюбов до себе, бо працювати доведеться справді багато. Якщо співак може дозволити собі співати під фонограму, то підтанцьовка йде на повну ногу, тут немає фальші… Я пишаюся своїм вихованцями. Це трудоголіки! Вони «товчуть» танець доти, доки в них не вийде бездоганно. Іноді мені їх по-материнському жаль: приходять на тренування хворі, з температурою - таке велике почуття обов’язку.
До розмови долучаються танцюристки колективу «Перлина»:
Тетяна Наконечна: «В «Перлині» танцюю вже сім років. Був такий час, коли на заняття танцями приходили всі дівчата з класу, я також дуже хотіла танцювати. Бувало по-різному: образливо, коли щось не виходить і величезне задоволення від аплодисментів. Але танець формує характер. Це заняття не для слабкодухих: побороти треба лінь, втому, навіть відчай. Спрямовуватись на кращі результати. Я вибрала танець професією, я стану хореографом.»
Вікторія Боднар: « Зараз я навчаюся в Іспанії, але на канікули щоразу вертаюсь до колективу. Танець для мене – це вияв почуттів, емоцій. Коли танцюю, здається, весь світ завмирає, існує лише твій рух і серце глядача. Прагну танцювати якнайкраще, буває, що тренуюся й вдома.»
Марта Пазяк: «Постійно займаюся хореографією вже з 10-11 років, по-справжньому захопилася нею лиш з Людмилою Іванівною. Тепер без танцю не проживу. Ось вчуся в Івано-Франківську, шукала колектив, з яким змогла би танцювати, але лише в «Перлині» почуваю себе як вдома. Мені найбільш до душі наш танок «Пліткарки», де кожна дівчина може проявити свій артистизм.»
Руслана Ільясівна Шевчук:
«Я радію, що ми з Людмилою Іванівною випадково зустрілися того дня, з того часу я жодного разу не пошкодувала, що вона прийшла до нас на роботу. Бо вже тепер, аналізуючи її роботу, звіти, досягнення, я можу оцінити вагомий внесок Людмили у розвиток «Перлини». Це творча, емоційна і авантюрна в доброму розумінні цього слова людина. От авантюра з Болгарією: мало хто сподівався, що вийде такий результат. Мене тішать успіхи будь-кого з наших виконавців, але «Перлина» завжди на особливому рахунку. Хореографи мені близькі через їхню невгамовність і шаленість. І коли бачиш на сцені кінцевий продукт – танець, синхронність, поставу – серце сповнюється гордістю.
Хочу донести людям: звертайте більшу увагу на духовні цінності. Зараз в суспільстві все перевернулося, основні цінності замінились другорядними. Попри непросту матеріальну ситуацію, відкрийте свою душу пісні, слову, мистецтву… А яка гордість бачити свою дитину на сцені! Усвідомлювати те, що діти не з цигарками і алкоголем вештаються, а прагнуть до кращого.
Тому якщо знайдуться люди, які мають можливість безкорисливо допомогти цим дітям у творчості, я буду щаслива. Нам безвідказно допомагає профком Бурштинської ТЕС, коли не звернешся, надають транспорт тощо. Дякуємо їм за це.
Знайдіть у своїй душі більше тої теплоти, яка не дає зиску матеріального, зате приносить моральне та естетичне задоволення!»
Підготувала Тетяна Зарецька
ОГОЛОШЕННЯ:
Зразковий аматорський колектив "Перлина"оголошує набір дітей віком від 4 років.довідки за телефонами:
09 87605173
097 1392224
0661 479955.
|
