 Що не вдалося зробити минулого року. Бюджет міста на поточний рік. Громадянське суспільство і як утеплити школу та дитячий садок коштом Європейського Союзу. Про це та дещо інше у розмові нашого кореспондента Андрія Міліченка з міським головою Бурштина Петром Курляком.
-Пане Петре, посаду міського голови Бурштина Ви обіймаєте майже півтора року. Зазвичай у мера запитують, що вдалося зробити за цей час. Я спробую відійти від традиції і насамперед запитаю: що не вдалося зробити?
- Правильно, мабуть, поставлене запитання. Думаю, що якимось дивним чином за півтора роки перебування на цій посаді, мені вдалося виконати ту програму мінімум, яку запропонував бурштинцям, йдучи на вибори. Хоча, звичайно, планувалося зробити більше. В першу чергу, до сьогоднішнього дня не вирішене питання будівництва сміттєпереробного заводу. Проте, процес триває і впевнений, що результат буде позитивним. Інша справа, яку не вдалося реалізувати, це спорудження льодової арени в місті. Над цим питанням працюємо, розглядаємо різні пропозиції, шукаємо варіанти його вирішення.
Загалом у місті накопичилось багато проблем, про які не говорив у передвиборчій програмі, але так чи інакше вони потребують вирішення. Як завше було і є на даний час, на перешкоді цьому стоїть хронічна нестача коштів у міському бюджеті.
-Бурштинська ТЕС – це та твердиня , на якій стоїть місто. Взаємовідносини між міською владою та керівництвом ТЕС в усі часи були дуже важливими для розвитку Бурштина. Нещодавно Бурштинська ТЕС змінила свій статус. Як складаються чи, можливо, вже склалися взаємини між міською владою та новими власниками електростанції?
-Для нас добрі партнерські стосунки з керівництвом Бурштинської ТЕС та ВАТ «Західенерго» завжди були прерогативою, адже це сприяло розвитку міста, покращенню його інфраструктури, створенню належних умов для проживання та відпочинку наших людей.
Нещодавно власниками 70 відсотків акцій ВАТ «Західенерго» стала потужна українська компанія ДТЕК, яку очолює Максим Вікторович Тімченко. Можу запевнити, що співпраця з цією компанією є досить вдалою і ефективною. Доказом цього є наші домовленості від самих початків співпраці і , власне, результати цих домовленостей. Минулого року компанія ДТЕК вклала близько 5 мільйонів гривень у розвиток міста.
Кілька днів тому я повернувся з Києва, де проходила конференція, ініційована компанією ДТЕК, на яку зібралися голови усіх міст, де присутня компанія. На ній ми підсумували спільну роботу, озвучили наші здобутки та накреслили завдання близької перспективи.
Варто зазначити, що керівництво ДТЕК чітко розуміє бурштинські міські проблеми і має бажання допомогти їх нам вирішувати. Наголошую: не вирішувати за нас, а допомагати міській владі та громаді впоратися з тими проблемами, які існують у Бурштині.
У мене складається враження, що компанія ДТЕК, мабуть, вибрала Бурштин за взірець ефективного вкладання коштів, який би хотіла показати іншим містам як приклад того, які результати може дати плідна співпраця та порозуміння між органами місцевого самоврядування і потужною компанією, якою є ДТЕК.
-У Вашій передвиборчій програмі чи не першим пунктом було записано: створення громадянського суспільства у Бурштині. Адже не є таємницею, що наскільки активною є громада, настільки, певною мірою, є вагомими досягнення міської влади. Які здобутки у цьому напрямі?
-Першим кроком у цьому плані було створення громадської ради Бурштина, до складу якої увійшло 12 чоловік. Представництво у раді досить різнопланове: є медики і вчителі, вихователі дитячих садочків і бізнесмени. Практично громадська рада представляє усі верстви населення нашого міста.
Окрім того, розпочали роботу щодо заснування агенції міського розвитку, яка також буде акумулювати ідеї мешканців міста, втілювати їх у життя, долучати громаду до більш активної роботи щодо покращення загальноміського клімату в плані ведення бізнесу, залучення інвестицій, створення відповідних умов для проведення відпочинку та дозвілля. Бурштинська міська рада виступає одним із засновників цієї агенції.
З усіх важливих та актуальних питань проводимо громадські слухання. Вже відбулося сім таких слухань, на яких обговорені питання будівництва сміттєпереробного заводу, встановлення трансформаторних підстанцій для забезпечення світлом нових житлових масивів, заходи щодо протидії пияцтву та алкоголізму тощо.
Аби краще інформувати громадськість міста, дати можливість мешканцям публічно висловитись, обговорювати нагальні проблеми, міська рада сприяла заснуванню газети «Бурштинський вісник». Однак, це не усім припало до душі. Я особисто засуджую дії наших сусідів-галичан, в особі представників газети «Галицьке слово», та наших бурштинців, в особі представників ТРК «РАІ», які прагнуть нав’язати мешканцям міста думку, що бурштинці не заслуговують на те, аби мати власну газету. Акцентую увагу, що місто Бурштин за чисельністю населення втричі більше за місто Галич. І таке місто не те, що може, а зобов’язане мати свою газету. Газета – це також важливий чинник у створенні громадянського суспільства.
-Бюджет міста на поточний рік Ви назвали «нульовим». Розшифруйте, будь ласка, цей термін.
-Бюджет насправді є «нульовим». У міському бюджеті на 2012 рік передбачено кошти тільки на покриття захищених статей. Себто ми маємо кошти тільки на виплату заробітної плати, і то лише на десять місяців, проплату за використані енергоносії та на інші захищені статті.
Щодо питань ремонту будинків, освітлення вулиць, проведення благоустрою, ремонту доріг ситуація надзвичайно складна. Якщо бюджет розвитку міста становить 600 тисяч гривень, то 300 тисяч з цієї суми йде на виготовлення генерального плану Бурштина. Практично на розвиток міста не залишається ні копійки. Єдине, що нас рятує,- це кошти екологічного фонду, які ми намагаємося використати найефективніше.
-Який обсяг цих коштів?
- На сьогоднішній день ми мали би отримати протягом 2012 року 41 мільйон гривень наповнення екологічного фонду. Нарешті цьогоріч нам вдалося довести районній владі, що це кошти не Галицької районної ради, а кошти громади міста Бурштина.
-На останній сесії міської ради стояло питання про те, аби віддати районній раді 10 відсотків цих коштів.
-Міська рада погодилася на таку угоду, щоб віддати районній раді 10 відсотків екологічних коштів для того, аби вона могла завершити ті проекти, які розпочала у 2011 році. Ми також готові розглянути пропозиції і виділити кошти тим сільським радам, на території яких розташовані об’єкти Бурштинської ТЕС. Тобто, в першу чергу , мова йде про Дем’янівську, Бовшівську та Коростовичівську сільські ради. Для прикладу, на останній сесії міської ради прийнято рішення про виділення селу Дем’янів 1 мільйона 300 тисяч гривень у порівнянні з 800 тисячами, якими вони оперували минулого року.
-Нещодавно з Ваших уст прохопилися слова, що в силу обставин Бурштинська міська рада перетворюється на «грантоїдів». Але перемагати у конкурсах на отримання грантів – це великий позитив, підтвердження високого фахового рівня спеціалістів виконкому, адже грант – це не якась там подачка «бідному родичу», а цілком навпаки. Що зроблено і що плануєте зробити, аби «з’їсти» більше гранткоштів?
-То було сказано жартома. Нам ще далеко до того, аби стати «грантоїдами». Хоча хотіли б ними бути, бо це є підтвердження рівня нашої роботи. На даний час нам вдалося виграти три гранти, один з яких обласного рівня. У цьому гранті, «Новий світ – вікно дитини», за принципом співпраці 50 тисяч гривень виділяє компанія ДТЕК, ще 70 тисяч ми отримуємо від обласної ради і також долучаються кошти як партнерів КП «Житловик» та міської ради. Загалом отримуємо 180 тисяч гривень, які будуть використані на встановлення нових вікон у дитячому садку №2.
Нещодавно Бурштинська міська рада виграла грант, який проводився Представництвом Європейського Союзу в Україні. Ми успішно захистили наш проект у Києві і отримаємо найбільший грант, який будь-коли вигравала Бурштинська міська рада. Сума його становить 2,5 мільйона гривень, які використаємо на впровадження заходів щодо енергозбереження у дошкільному закладі №6 та загальноосвітній школі №1. Мова йде про заміну вікон, утеплення стін та дахів, заміну системи опалення.
У даний час приймаємо участь ще у двох грантах, один з яких європейський, а інший проводиться за сприяння уряду Японії. Ми подали наші пропозиції і очікуємо на результати. У разі перемоги, один з них буде спрямований на проведення заходів з енергозбереження у дитячому садочку №2 та ЗОШ №2, інший грант використаємо на ремонт одного з корпусів дитячого садочка №1 по вулиці Торговій для розміщення в ньому спеціального закладу, де будуть перебувати бурштинські діти з обмеженими функціональними можливостями.
-І, наостанок, питання, яке вже «набило велику гулю»: Бурштин – місто обласного значення. Чи є бодай якісь зрушення у цьому питанні?
-Зрушення, звичайно, є, оскільки ми ведемо роботу у цьому напрямку від самого початку нашої каденції. Маємо підстави, аби реалізувати цей проект. В першу чергу, ми тепер спираємося на Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 1981 року «Про адміністративно-територіальний устрій», який ніхто не відміняв і який регулює статус міст України. Одна із статтей цього документу стверджує, що на статус міста обласного підпорядкування в окремих випадках можуть претендувати міста з чисельністю населення менше 50 тисяч чоловік, які мають важливе промислове, культурне, освітнє, історичне значення, перспективу розвитку та збільшення населення. Бурштин навіть з надлишком відповідає усім цим критеріям. Якщо до усього цього долучити ще й те, що новий власник працює над проектом добудови ще одного потужного енергоблоку на Бурштинській ТЕС, то наші сподівання не такі вже й примарні. Сподіваюся, що нас у цьому плані нарешті підтримає обласна рада, оскільки проведені перемовини і є певні домовленості з чотирма фракціями обласної ради.
-Бажаю Вам успіхів та дякую за розмову.
|
