Доброго дня. Мене звати Христина Сирова, я жителька міста Бурштина. Метою мого листа є висвітлити величезну несправедливість з приводу реорганізації нашої міської лікарні, яка зі всіх очевидних причин є просто необхідною. Незважаючи на такий вагомий та суттєвий факт, як населення у 20 тисяч людей, незважаючи на добрячий відсоток з цієї кількості дітей, пенсіонерів та інвалідів нам пропонують перспективу добиратись у район та приближні міста. Це як мінімум на будь-який середньостатистичний розум «не налазить» і не підлягає жодній логіці. Навіть якщо у цьому є якісь інші вагомі підстави то для жителів нашого міста – це не припустимо. Щодо мого особистого обурення, то в мене на це є дуже вагомі підстави. Мені 30 років, я інвалід першої групи, користуюсь візком вже як 4 роки. Ще трохи більше часу назад мені поставили діагноз м’язова дистрофія, але так і не визначили якого походження і якої форми. До недавніх днів я була втратила всяку надію на те, щоб ще якось почати ходити. Але на базі нашої міської лікарні, за допомогою та меценатства ДТЕК, розпочали такий проект як «Теле-Медицина». Завдяки цьому проекту можна консультуватись з будь-якою країною світу з приводу свого здоров’я. І завдячуючи таким сумлінним лікарям, як Тарас Сергійович Сопільняк (кардіолог) , Любов Степанівна Кутинська (невропатолог) , Наталія Ігорівна Кубарич (невропатолог), та звичайно головному лікарю нашої лікарні Сергію Михайловичу Сопільняку - 14 жовтня 2013 року я мала консультацію з лікарями Фрайбурга (Німеччина). Вперше за весь період захворювання мені визначили правильний діагноз (попередньо ми ще й передавали їм всі необхідні документи діагностування). І виявляється, що в Німеччині це захворювання лікується. До цього я об’їздила з надією всю Україну, але наголошую саме у нашій простій міській лікарні мені дали надію на краще майбутнє. Людей з поганим здоров’ям на жаль сьогодні дуже багато, і лікарня це не будинок розваг який може бути або не бути в такому не маленькому місті, як наш Бурштин. Отож, головною метою є прохання підключитись до цього та перешкодити цій реорганізації. А також величезна подяка сумлінним та відданим лікарям нашої лікарні.
З повагою Христина Сирова
|
