Огляд творчого спадку «Читачу! Поглянь, усміхнись: я твоя, я не вмерла, я жива!» - до 135-річчя від дня народження Марійки Підгірянки.
У передгір’ї Карпат, недалеко від ріки Прут, розкинулося мальовниче село Білі Ослави. Наприкінці села під лісом у чепурній хатині жив лісничий державних лісів Омелян Ленерт.
День 29 березня 1881 року був радісним для нього – молода дружина подарувала йому первістка – дівчинку, яку охрестили Марійкою.
Усе дитинство Марійки пройшло в мальовничих та чарівних Карпатах. Тут вона прислухалася до смерекової мови старого лісу, пильно читала таємні книги, писані та мережані стрімкими горами бурхливими ріками, захоплювалася народною піснею, входила у духовний світ свого народу.
Ця жінка була наділена неабияким поетичним хистом, що прислужився їй під час навчання і виховання діточок.
Щирі мелодійні вірі Марійки Підгорянки допомагали дітям запам’ятати букви, засвоїти арифметичні дії, пояснювати різноманітні явища природи.
А почала писати Марія ще в юності. Тоді і обрала собі літературний псевдонім Марійка Підгорянка – в знак любові та пошани дорідного прикарпатського краю.
Твори Марійки Підгірянки друкувалися в 1902-1908 роках, на сторінках газети «Діло», журналу «Літературно-науковий вісник».
1908 року вийшла її перша поетична збірка «Відгуки душі». До неї увійшли кращі твори письменниці.
Жінка, мати, вчителька, поетеса. Було б дуже дивно якби вона не писала про дітей і для дітей. До останніх днів життя Марійка Підгірянка віддавала все свої уміння, весь свій талант рідному народові, коханій Україні.
Працівники Бурштинської міської дитячої бібліотеки провели із учнями ЗОШ № 1 2кл. (кл. керівник Олексин М.І.). Огляд творчого спадку «Читачу! Поглянь, усміхнись: я твоя, я не вмерла, я жива» - до 135-річчя від дня народження Марійки Підгірянки.  
Діти слухняно слухали біографічні відомості про письменницю. розказували вірші та аналізували їх. Ще маленькі школярі розгадували загадки, співали пісні та веселилися. 
Бурштинська міська дитяча бібліотека