В суспільстві розпочалась дискусія, а інтернетом прокотилась хвиля публікацій з приводу того, що мобілізація в умовах АТО є неправомірною. Адже формально не оголошено воєнний чи надзвичайний стан, юридично не визнано факт війни. Питання набуває особливої актуальності з огляду на те, що вже є судові рішення про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від призову за мобілізацією. Дійсно, Конституція встановлює обов’язок захищати Вітчизну. Зокрема, згідно ст. 65 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону. Таким чином, будь-які дії з мобілізації повинні грунтуватись на законах.

Закон України – "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначає: "мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу". Отже, формально в тексті закону мобілізація не пов’язується безпосередньо з оголошенням воєнного або надзвичайного стану.

В статті 1 Закону України «Про оборону України» викладено: обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Збройною агресією проти України вважається вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України, та інші фактори.

Ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визнає територію Автономної Республіки Крим тимчасово окупованою. Враховуючи викладене, виходячи із положення вищезгаданої ст. 1 Закону України «Про оборону України», можна констатувати факт збройної агресії на територію України та відповідну загрозу національній безпеці держави.

Ст. 4 Закону України   «Про оборону України» наголошує, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію. Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» № 15/2015 від 14.01.2014,  визначає мету мобілізації: «підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці».

Закон України «Про основи національної безпеки України», з поміж іншого, визначає наступні загрози національній безпеці:

-         посягання на державний суверенітет України та її територіальну

цілісність, територіальні претензії з боку інших держав;

-         спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав;

-         загроза посягань з боку окремих груп та осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян.

Враховуючи викладене, наявні всі передбачені законом підстави для проведення мобілізаційних заходів з метою фактичної протидії зовнішньому ворогу. Для осіб які намагаються розібратися в юридичних тонкощах даного питання, не маючи примітивного уявлення про основоположні принципи юриспруденції хочеться зазначити прописну істину: «Хто має бажання вчинити певний поступок – шукає відповідні можливості, хто його не має – шукає формальні причини для виправдання своєї бездіяльності.   

P.S. Відповідно до ст. 336 ККУ за ухилення від мобілізації передбачена кримінальна відповідність у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.