П`ятниця, 29.03.2024, 02:13
Вітаю Вас Гість | RSS

Форма входу
Наші партнери
Календар
«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Травень » 13 » «Держава повинна змінити ставлення до освіти»
20:30
«Держава повинна змінити ставлення до освіти»
Цьогоріч останній дзвоник у школах лунатиме двічі. Перший раз він уже продзвенів для випускників шкіл, а у кінці травня сповістить решту учнів про завершення чергового навчального року. Чому так трапилося і з чим це пов’язано? Саме з такого запитання розпочалася розмова кореспондента нашої газети Андрія Міліченка з відмінником освіти України, директором Бурштинської загальноосвітньої школи №1 Романом Івасютиним.

   -Пов’язано це з проведенням Євро-2012. Хоча ми не маємо жодного відношення до нього. І так цей навчальний рік був досить складним, неодноразово учбовий процес переривався карантинами, що призводило до необхідності ущільнювати навчальну програму, аби наші учні у повному обсязі могли опанувати матеріал.
   Наразі ми видаємо випускникам атестати про середню освіту з тим, щоб вони пройшли зовнішнє незалежне оцінювання та могли вступити до вищих навчальних закладів, куди прийом розпочинається раніше, аніж у минулі роки.
    -Пане Романе, в Україні прослідковується не дуже приваблива тенденція: що новий Президент України, то новий міністр освіти, а з ним і нова концепція розвитку освіти. То Болонський процес, то ще якийсь інший, то одинадцять років навчання, то дванадцять, то знову одинадцять. Як це впливає на навчальний процес?
-Дуже негативно. Цьогорічні наші випускники – це діти, яких, я не побоюся цих слів, було «кинуто під танк». Поміркуйте самі. Саме вони сім років тому починали перехід на 12-річну систему навчання. Пішовши у п’ятий клас, вони фактично навчалися без підручників. Були роки, коли нові підручники підвозили десь під Новий рік. Закінчивши дев’ятий клас, планували, що їм навчатися у школі ще три роки. А тут знову перехід на одинадцятирічку.  Знову почали ущільнювати програму, аби за два роки вивчити те, на що передбачалося три роки. Хіба такий хаос позитивно вплине на рівень знань.
    -Ви сказали за підручники. Останнім часом з’явилася інформація про учнівські посібники вартістю по 500-700 гривень за штуку. Що Вам про це відомо?
    -Особисто я таких підручників ще не бачив. Але якщо такі підручники з’являються, то вважаю це якоюсь нісенітницею та абсурдом, адже це мав би бути чи не якийсь «золотий» підручник.
    -Що, на Вашу думку, директора з 22-річним «управлінським» стажем одного навчального закладу, на сьогодні необхідно змінити у системі освіти?
    -Насамперед, ставлення держави до освіти, бо одна справа приймати закони, цілком інша – хоча б частково їх виконувати. Держава повинна нарешті усвідомити, що сьогодні посіє, те завтра пожне. І це, на превеликий жаль, уже дається взнаки. Держава фактично привчила батьків наших дітей до усвідомлення того, що ця освіта нікому не потрібна, що усе в житті можна купити за гроші, а не досягти власним розумом. Колишні наші учні, закінчуючи вузи, йдуть на базар торгувати, адже держава не забезпечує випускників інститутів та університетів першим робочим місцем. Ні одна держава в світі, це моя особиста думка, у процентному відношенні не має такої кількості людей з вищою освітою. Для чого нам у такій кількості, наприклад, юристів чи економістів, якщо вони не забезпечені роботою. Держава повинна змінити своє ставлення до освіти: вона зобов’язана підтримувати навчальний процес від самого початку до закінчення дитиною вищого учбового закладу з обов’язковим наданням їй місця роботи.
Друге. Необхідно дещо змінювати підхід до вивчення самих навчальних дисциплін. Ми говоримо: українська мова потрібна, математика потрібна, усі предмети потрібні. Але є, скажімо, діти, яким при поступленні цілком не потрібне доскональне знання, наприклад, хімії. По-нашому це називається профілізація старшої школи. У Бурштині це могло б виглядати наступним чином: в одній із шкіл старшокласники, учні 10-11 класів, більше б вивчали природничо-математичні дисципліни, в іншій – гуманітарні, ще в іншій – естетичні. Це я говорю для прикладу. Середня школа загалом, на мою думку, має стати більш вузькіше профілізованою.
 -Чи належним чином ставиться держава до такого суспільного прошарку населення як вчительство?
-Звичайно, що ні. Якщо молода людина закінчує педагогічний вуз, приходить на роботу до школи та має ставку спеціаліста, а це не завжди так трапляється, то отримує заробітну плату в розмірі тисячі сто гривень. Це при сьогоднішніх цінах лише за комунальні послуги. А коли у сім’ї двоє вчителів, то на такі гроші прожити просто неможливо. Тому непоодинокі випадки, коли один з них продовжує вчителювати, а інший їде десь на заробітки.
-Скільки на сьогоднішній день у Вашій школі навчається дітей?
-У школі навчається 225 учнів. Це за останні дванадцять років мінус 150 учнів. Педагогічних працівників 34. Окрім дітей з Бурштина, у школі навчаються діти з Куропатник, Коростовичів та Слободи, яких довозять два шкільні автобуси.
-Мені відомо, що у школі будуть проводитися великі роботи з енергозбереження. Що планується зробити?
-Так, наша школа потрапила під Європейський грант, який виграла Бурштинська міська рада. Нещодавно у нас були представники з Києва, які ознайомилися із ситуацією на місці. Нам обіцяють виділити кошти у розмірі 1 мільйон 200 тисяч гривень. У першу чергу необхідно замінити усі дерев’яні вікна на енергозберігаючі, себто металопластикові. Адже в актовому залі та спортзалі вікна настільки прогнили, що іноді немає до чого вчепити нове скло. Нам пообіцяли, що до настання холодів роботи з енергозбереження будуть завершені.
    -Дякую, пане Романе, за цікаву розмову та вітаю з наступаючим святом останнього дзвоника.
                                    
Переглядів: 927 | Додав: vovak | Теги: останній дзвоник, школа, Роман Івасютин | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: