25 жовтня 2015 року в Україні відбулися чергові вибори до місцевих органів самоврядування. Основна боротьба за крісло мера Бурштина розгорнулася між громадським діячем Дмитром Симаком та уродженкою Бурштина Роксоланою Джурою. Подейкують, що на результати виборів тоді вплинув той факт, що одна з виборчих дільниць була розташована в торговельно – економічному коледжі, де Дмитро Симак  роками веде боротьбу  із корупцією, а друга дільниця в технікумі, викладачем якого була пані Джура, а директором технікуму – її батько. Дмитро тоді поступив благородно – визнав результати виборів і навіть прийшов на інаугурацію, аби особисто привітати пані Джуру з перемогою і висловити сподівання, що мешканці Бурштина не пошкодують про свій вибір.
З того часу минуло понад півроку. Проте про Симака в Бурштині пам’ятають і досі. Причин цьому є багато, а свідченням цьому є неодноразові звернення громадян до редакції газети, з проханням провести журналістське розслідування – чим саме зараз займається Дмитро, виборча кампанія якого так запам’яталась бурштинцям.
Бажання читачів – закон для газети! Тому було прийнято рішення переглянути усі доступні джерела, з метою з’ясувати, чим зараз займається Дмитро Симак. У пошуках інформації почав з перегляду преси і одразу ж натрапив на інтерв’ю нашого земляка кореспонденту «ЗІК» і ось про що довідався!
Два місяці минуло з часу представлення колективу Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти нового ректора Д. Симака, який розпочав свою роботу в освітньому закладі із змін, що викликали суспільний резонанс на Рівненщині. У розмові пан Дмитро розповідає про те, як йому працюється у нових умовах і що вдалося зробити. А зробити за два місяці вдалося чимало! 
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти у свій час став жертвою рейдерського захоплення з боку регіонала, який перед тим займав керівну посаду - заступник голови Рівненської обласної держадміністрації. Тому пану Дмитру довелося приймати колектив в дуже не простих умовах. 
Молодий науковець швидко розібрався зі станом справ в колективі. Звільнив двох проректорів, котрі зажили поганої слави посеред викладачів інституту, бо роками зловживали службовим становищем. З метою економії коштів скоротив ці посади. Виявив низку суттєвих зловживань керівного складу навчального закладу і передав доказові матеріали в правоохоронні органи. Відкрито кримінальні провадження.
Досить швидко вдалося Дмитру Симаку об’єднати не простий колектив навколо себе, зробив відкритими двері свого кабінету для кожного працівника, чого не було в інституті роками.
Наступним кроком став пошук нових підходів до організації навчального процесу у РОІ ППО. Почав запрошувати для читання лекцій цікавих, компетентних людей  у своїх галузях.
І відбулося чудо! Колектив інституту (а це понад 150 чол.) горою став за нашого Дмитра. Люди відчули на собі результати позитивних, справедливих методів керування молодого ректора і достойно оцінили його, як надію на майбутнє.
Я з гордістю читав цю публікацію, оскільки давно знаю Дмитра Симака. Це – молода людина з представників нової генерації українців, котрі можуть і хочуть будувати нову Україну – рідну, незалежну, самодостатню!
За такими молодими хлопцями і дівчатами краще майбутнє нашої держави! І тільки Вони зможуть зробити позитивні зміни на нашій землі, перспективні зміни, заради того, щоб більше жодному УКРАЇНЦЕВІ не хотілося шукати кращої долі в заморських країнах. А хотілося жити і творити тут і сьогодні для розвитку і збагачення РІДНОГО краю!
Прикро тільки одне: чому галичани не спромоглися розпізнати таланту земляка і допустили, щоб Він реалізовувався в сусідніх областях! Шкода... Ми багато втрачаємо , коли не цінуємо достойних та гідних синів Прикарпаття. 
Щасти Тобі Дмитре! Можливо, колись, Ти все-таки зможеш ще повернутися в рідну Галичину і попрацювати на рідний край у властивій Тобі манері реформатора і перспективного, молодого українця, котрий прагне справжніх змін для Батьківщини!
Ps. Коли матеріал  готувався до друку, нам вдалося зв’язатися із Дмитром Симаком. Він погодився дати більш розлоге інтерв’ю для нашої газети. Читайте у наступних випусках про позитивний досвід успішного реформування державної установи.
«Галицьке слово», №23 від. 03.06 2016