12 березня у Бурштині відбулась помітна подія духовного життя міста - Зустріч християнських родин. 

Форум розпочав свою роботу в церкві святого Йосафата з Архієрейської Божественної Літургії, яку очолив почесний гість – преосвященний Владика Гліб Лончина, єпископ лондонської Єпархії Пресвятої Родини.
Отець Микола Стефанишин та отець-диякон Андрій Вівчар допомогли сестрам Воплоченого Слова Бурштинського монастиря «Святої Софії Премудрості Божої» організувати зібрання мирян для обговорення проблем сучасної української родини. 

У Зустрічі Родин прийняли участь близько пів тисячі учасників, серед яких не лише бурштинці, а й гості з Рогатина, Залукви, Горохолино, Перемишлян. Багатогодинна програма форуму продовжилась в залі Бурштинського енергетичного коледжу, де з привітальним словом до учасників звернулась очільниця міста Роксолана Джура. 
«Як колись сім’я рятувала церкву, так і сьогодні церква має рятувати сім’ю!» - спираючись на слова Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука, заявив отець-диякон Андрій Вівчар: - В ті смутні часи репресій саме сім’ї молились за церкву, боронили її, по хатах відбувались підпільні Богослужіння, даючи прихисток священикам і пастві. З побожних християнських родин виходили ревні покликані, які ставали священиками і продовжили лінію священства, щоб церква могла існувати в підпіллі і славно воскреснути. 

Владика Гліб Лончина невипадково обрав родину як основний напрям душпастирської роботи: під час минулорічного Синоду Єпископів у Ватикані він прочитав доповідь, в якій наголосив, що сьогоднішня криза в сім’ї – це, в першу чергу, криза віри. На думку Владики Гліба, подружжю треба допомогти каятися і вірити. Про це єпископ розповідав і на зібранні родин:
 - Хтось може подумати, що подружжя – це двоє осіб, які любляться і обіцяють свою вірність один одному протягом життя. Сьогодні формація подружжя у великій небезпеці, бо різні люди вкладають в нього своє розуміння. Але християнська сім’я – то троє осіб, адже Ісус Христос є творцем цієї родини, благословляє її, дає плідність і силу, щоб любити і оберігати один одного. 

Зараз скільки людей, стільки й означень любові, кожен хоче трактувати це поняття по-своєму. Але телебачення, кіно чи книги любов часто представляють як жагуче захоплення… Молоді люди закохуються, одружуються, минає час – і вони вже бачать цікавіших людей за свою подружню половину. Як наслідок – розлучення. Так от це не любов і не правдиве подружжя! Бо жінці минає краса, чоловікові – сила чи мудрість, це не найголовніше в стосунках. Якщо подружжя побудоване лише на емоціях зовнішньої привабливості – воно у небезпеці… Правдива любов є тоді, коли ти готовий життя віддати за кохану людину. Ти любиш і тоді, коли ця людина тебе розчаровує, сердить чи навіть зраджує. 

Людина має шукати у Бозі сили. Це не буває легко – я помолився і відразу все налагодилось. Ви ж добре знаєте, щоб мати щось вартісне, треба добряче натрудитись. Тому наша основна роботи в сім’ї – молитва. Молитва нас підтримує, провадить, виховує і додає наснаги. На жаль, сьогодні часто висміюють молитву… Не слухайте облудливих голосів, робіть по вірі, бо віра є в серці, і вона не математика, щоб довести, чує нас Бог чи ні… Впасти в зневіру легко: розчаровуємося в людях і відразу в Бозі. Ми мусимо перебороти сумніви і не падати духом! Навчитися довіряти Йому… 
Друга найнеобхідніша річ для сім’ї – спілкування. Нам більше треба говорити, а ще більше слухати один одного. Будьте щирими. На вашім життєвім шляху постають зваби, але єднати має подружня обітниця, мусите бути стійкими і відповідальними за свої вчинки. В цьому допомагають аскетичні церковні практики: довгі Богослужіння, пости, милостиня допомагають побороти себе самих, бо найбільший ворог – власне себелюбне «Я». Треба працювати над собою, щоб мати покору визнавати власні помилки, що є основою доброї сповіді. Бо святий – не той хто не грішить, а той, хто кається!.. 
Часом нелегко зрозуміти іншу людину. Замість злоститися, запитайте: що тебе болить? Чому на серці в тебе неспокій? Майте розуміння один до одного, і допомагайте рости, ставати кращими. Бо маєте головне завдання і найважче діло у світі – виховати дітей. Ви можете мріяти про те, щоб дитина стала лікарем, вчителькою, професором, але перш за все навчіть їх любити ближнього. Тож утверджуйте своє життя в Бозі, укріпляйте віру через молитву, відвідуйте Богослужіння!
Після проповіді Владики Гліба присутні мали змогу заслухати свідчення отця Мирослава Богака, пароха села Острів (Тернопільщина), та його дружини, які мають 14 дітей. Отець Мирослав розповів про ласки, які Бог зсилає на його родину: Господь помагає в труднощах, не сумнівайтесь! – наголосив священик. Сімейний ансамбль Богаків потішив громаду чудовим виконанням пісень. 
Також у концерті брали участь оркестр Бурштинської музичної школи, юна співачка Софія Терлецька, Олександр Федьків та інші. Вела музичну програму популярна Прикарпатська співачка Оксана Сливка. Окрім власних пісень, вона виконала гімн Зустрічі Родин «Сім’я», твір на слова сестри Марії Зарваницької і музику Романа Калина. 
Захід продовжився брейн-рингом між родинами на тему «10 Заповідей Божих», а діти в цей час розважалися у двох вікових групах: старші грали в теніс, гуляли, а малеча бавилась з м’ячем та співали пісень. Потім діти переглядали лялькову виставу, поки батьки мали змогу обговорити у групах актуальні теми, пов’язані з родинним життям. 
Про природне планування сім’ї говорили в групі лікаря-гінеколога Ольги Павлишин, проблеми багатодітних родин обговорювались в групі ведучих отця Мирослава та його дружини Олександри, про взаємовідносини церкви і родини розповідав своїм слухачам Владика Гліб Лончина, а як допомогти родині, в якій є особи з різними залежностями, дізнавались у гурті, який вів психолог і магістр богослов’я Роман Зіненко. В ході діалогу учасники змогли отримати відповіді на свої питання та перейняти чужий досвід. 
Усі учасники Зустрічі Родин отримали в подарунок книгу «Сила прощення» та заповіт патріарха Йосипа Сліпого. Закінчилася Зустріч спільною молитвою за родину Митрополита Андрея Шептицького, врученням пам’яток та архієрейським благословенням. 
Тетяна Зарецька